Новини

new

В.М. ЖУК, д.е.н., професор,
член-кореспондент НААН України, академік-секретар,
Відділення аграрної економіки та продовольства НААН

Місія України у вирішенні глобальних фінансових та продовольчих проблем

Питання, які розглядаються:

  • Проаналізовано можливості та місію України у вирішенні глобальних фінансових та продовольчих проблем.
  • Розглянуто 1т зерна – як еталон вартості та засіб резервування.
  • Подана Концепція формування світового стратегічного запасу зерна ООН.

Ключові слова: глобальна місія України; еталон вартості; фінанси; економіка зерновиробництва; теорія фізичної економії; аграрна реформа; запаси зерна.

Вопросы, которые рассматриваются:

  • Проанализированы возможности и миссия Украины в решении глобальных финансовых и продовольственных проблем.
  • Рассмотрено 1т зерна - как эталон стоимости и средство резервирования.
  • Приведена Концепция формирования мирового стратегического запаса зерна ООН.

Ключевые слова: глобальная миссия Украины, эталон стоимости, финансы, экономика зернопроизводства, теория физической экономии, аграрная реформа, запасы зерна.

 Issues that are examined:

  • The possibilities and mission of Ukraine in addressing the global financial and food problems were analyzed.
  • 1t grain - as a standard of value and means of provision is considered.
  • Showed the Concept of formation of global strategic grain reserve of the UN.

Keywords: global mission of Ukraine, the standard of value, finances, grain production economics, the theory of physical economy, agrarian reform, grain stocks.

Актуальність дослідження. Визначення, у Промові Президента України "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", сільського господарства пріоритетною сферою реформ відкриває нові можливості у розвитку вітчизняного реального сектору економіки та перспективу винесення на міжнародний рівень низки принципово нових глобальних ініціатив. Серед таких, виходячи із глобальних фінансових, енергетичних, екологічних та продовольчих проблем, є ініціатива розгляду зернових запасів у якості державних валютно-грошових резервів та формування фонду світового запасу зерна при ООН.

Метою статті є наукове обґрунтування, на базі теорії фізичної економії і концепції сталого розвитку, нової версії глобальної та національної безпеки на основі розгляду зернових запасів у якості державних валютно-грошових резервів та створення фонду світового запасу зерна ООН.

Задля цього в статті розглядаються наступні питання:

  • розгляд мети аграрних реформ з позицій теорії фізичної економії та концепції сталого розвитку;
  • оцінка потенціалу національного зерновиробництва в контексті світової продовольчої та фінансової кризи;
  • теоретичне обґрунтування ідеї визнання зерна в якості нового економічного еквіваленту росту і добробуту;
  • обґрунтування ідеї створення стратегічних світових запасів зерна ООН та участі у цьому України.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Розгляд концепції нарощування сільськогосподарського виробництва, зокрема зерновиробництва, як базису людської діяльності та антиентропійного розвитку були в основі економічної філософії основоположників теорії фізичної економії Ф. Кене, А.Р.Ж. Тюрго, П.С. Дюпон де Немура [1].

Видатний український вчений С.А. Подолинський пізніше, розвиваючи значення цих ідей, визначив виробництво продуктів харчування та, зокрема зерна, найкращою діяльністю людини "які дають нагромадження енергії на землі" [2, с.308].

Втілення цих ідей академіком В.І.Вернадським в його ученнях про біосферу, а згодом – про ноосферу дозволило вести мову про виокремлення живого, неживого й розумного у суспільному бутті і господарюванні. За акад. В.І. Вернадським аграрне виробництво належить вважати провідною формою як господарювання націй і цивілізацій, так і освоєння ними біосфери [4].

Український Академік В.І. Вернадський підсумовуючи наукову ідеологію фізіократів вказував, що "…стислі, проте цілком виразні свідчення, думки і факти щодо енергетичної відмінності живого від мертвого у свій час не зрозуміли і не оцінили" [4].

У найближчій історії ці ідеї розвивались Героєм України М. Руденко. Його вчення на кілька десятиліть випереджають положення Лісабонської угоди. Йдеться передовсім про те, що умовах XXI ст. влада має бути керованою вже не просто розумом, а знанням, покликаним утверджувати невмирущість нації і людства.

Тільки на зміненій на засадах фізичної економії науковій та освітній основі належить розпочинати реформи господарювання, метою яких є передовсім вирішення продовольчої проблеми. Найважливішими ресурсами для її розв'язання за М. Руденком є 5 абсолютних благ - земля, зерно, солома, худоба, гній.

Сукупності цих ресурсів притаманні властивості антиентропійності, мультиплікативності, фрактальності, ефективності та ін. Особливо важливими їх властивостями є здатність самовідтворення та самозростання, самонарощування. Кожне із 5 благ є незамінним: його вилучення з обігу унеможливлює циркулювання всієї сукупності благ, загрожуючи життєдіяльності людства.

Найпосутнішим серед цих благ є зерно - як щорічного врожаю, так і елеваторних запасів минулих років. За прогнозними експертними оцінками М. Руденка, Україна до 2012 року мала би продукувати щорічно до 100 млн. тонн товарного зерна. У можливості українського селянства зберігати у своїх зерносховищах понад 100 млн. тонн зерна мислитель вбачав пріоритетне завдання національної економічної стратегії України.

Розуміння зерна як найважливішого із абсолютних благ відкриває бачення шляхів принципово нового вирішення монетарних проблем. Якщо еталоном вартості зробити 1 т або 1 ц пшениці — "сотні мільйонів землян були б врятовані від голодної смерті", переконано стверджував  М.Руденко [3].

Знаний в Україні фізіократ професор В.О. Шевчук в своїх працях переконливо доводить, що у реальному секторі економіки пріоритетною сферою реформ має бути сільське господарство, бо тільки воно дає незамінний для людської життєдіяльності ресурс - продовольство, роль якого безальтернативна.

Мету аграрних реформ слід вбачати у збільшенні надлишку зерна як найважливішого з абсолютних благ. Цим же критерієм належить вимірювати і результати реформ, розглядаючи їх ефективність як збільшення обсягів цього  надлишку з одночасним нарощуванням родючості землі [4].

Сьогодні нарощування зерновиробництва в Україні є першочерговою передумовою реалізації запланованих Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем  аграрних реформ.

Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Національною академією аграрних наук України у розвиток Програми Президента України "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" підготовлено галузеву програму "Зерно України - 2015". Програма передбачає науково обґрунтовану зміну структури посівних площ, використання новітніх технологій, передового насінництва, формування нової логістики ринку зерна та модернізації системи фінансового забезпечення. При реалізації цієї програми виробництво зерна у нашій країні в 2017 році буде збільшено до 80 млн. тонн [5].

Програма має послужити базою для виконання інших галузевих програм, реалізація яких дасть можливість підвищити рівень життя населення за рахунок доступних цін на харчові продукти. Намічається підвищення ефективності виробництва та наповнення державного бюджету за рахунок нарощування обсягів експорту зерна.

Розгляд питань дослідження. В України є унікальні передумови відігравати значущу роль у світовому співтоваристві. Порівняльний аналіз забезпеченості мешканців Землі й України родючими землями та відносно помірним кліматом свідчить про володіння українством безпрецедентною антиентропійною надпотугою, якої не має жоден етнос у світі.

У світі прогнозується постійне збільшення попиту на зерно, оскільки людство лише наближається до вирішення проблеми голоду, вирішення енергетичних й екологічних проблем за рахунок біоетанолу й біоенергетики.

Незважаючи на розвиток світової економіки та підвищення рівня життя населення багатьох країн, продуктами харчування в необхідній кількості забезпечена лише третина населення планети. За даними Організації ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО), майже 1 млрд. людей сьогодні хронічно голодує, а понад 2 млрд. – недоїдає. Насамперед це слаборозвинені країни Африки та Азії.

В цілому людство для потреб сільського господарства вже освоїло понад 30 % поверхні суходолу, зокрема в західній Європі – 30,8 % від усієї території, в Азії – 20,2 %, у Північній і Південній Америці – 14,4 %, в Африці – 14,4 %, в Австралії і Океанії – 4,1 %. Основним напрямком збільшення виробництва сільськогосподарської продукції буде підвищення продуктивності.

Разом з тим, світове виробництво зерна має менші темпи зростання чим ріст населення планети (табл. 1).

Таблиця 1

Світове виробництво зерна (млн. тонн)

Культури

2007/2008

2008/2009

2009/2010

2010/2011

2011/2012

Пшениця

612,1

628,8

684,3

648,2

664,3

Ячмінь

133,0

155,2

150,4

123,3

130,3

кукурудза

794,9

799,3

813

820,6

866,2

Основні країни експортери зерна (табл. 2) потребують організаційно-фінансової координації ООН для поставки зерна країнам Африки та Азії.

В цьому плані Україна розглядається світовим співтовариством як значний резерв збільшення обсягів виробництва та експорту сільськогосподарської продукції.

З іншої сторони, спостерігається неефективна політика провідних держав, їх міждержавних утворень щодо усунення факторів перманентних світових економічних криз. Зростає внутрішня заборгованість провідних держав світу, загострюються міждержавні та галузеві дисбаланси, не вдається  перенаправити фінансові інструменти, капітал з віртуальної до реальної економіки. Все це, і не тільки, змушує світ шукати нові підходи оцінки економічного розвитку, формувати нову філософію буття на ідеях сталого розвитку.

Продаж зерна на світових ринках в останні роки вивів нашу державу в число найбільших експортерів світу (табл. 2). Знаходження України серед провідних зерноекспортерів зумовлює невідкладність виведення національного менеджменту на рівень ініціювання глобальних ідей та виконання міжнародних місій.

Місія України передбачає об’єднання зусиль провідних сільськогосподарських країн (Канада, Франція, Аргентина та ін.) для спільного донесення до світового співтовариства концепції визнання зерна в якості нового економічного еквіваленту росту і добробуту.

Таблиця 2

Країни – експортери зерна, млн. т (маркетинговий рік)

Країни

2009/2010

2010/2011

2011/2012 (прогноз*)

США

78,7

88,3

82,7

ЄС-27

25,0

28,0

17,8

Аргентина

23,8

24,3

25,9

Австралія

19,3

23,0

22,8

Канада

22,0

20,0

21,1

Росія

21,6

4,2

11,6

Україна

20,7

11,1

22,4

Казахстан

8,2

5,5

7,1

Світ всього

258,7

240,2

242,9

* Прогноз International Grains Council (IGC)

Джерело: Grain Market Report IGC, Foreign Agricultural Service, Official USDA Estimates

Ця ідея має як прикладний, так і теоретичний базис.

На користь 1 тонни зерна, як нового еталону вартості та засобу накопичення свідчить динаміка стрімкого знецінення світових грошей та росту заборгованості держав провідних країн світу (рис. 1). Це, через інструменти глобальної геополітики, в першу чергу спустошує ринки та економіку третіх країн, в тому числі й України.

Image

Джерело: http://www.economist.com/node/16397110?story_id=16397110

Рис. 1. Загальна заборгованість провідних країн світу, % від ВВП

За останні п’ять років золото здорожчало у декілька раз. Відтак, назріла необхідність перегляду й систем та механізмів формування золотовалютних резервів. Динаміка росту цін на золото робить проблемним подальше формування резервів у золоті не тільки Україною (рис. 2).

Image

*станом на 08.09.2011

Джерело:World Gold Council - http://www.gold.org/investment/statistics/prices/

Рис. 2. Динаміка ціни 1 тройської унції золота 999 проби (LBMA, London PM fix)

Натомість динаміка індексів цін ФАО по основних видах продовольства в світі (особливо зернового індексу) (рис. 3), доводить життєздатність ідеї створення додаткових державних та світових резервів у зерні.

Image

*станом 31.08.2011

Джерело: http://www.fao.org/worldfoodsituation/wfs-home/csdb/en/

Рис.3. Динаміка загального та зернового індексів цін ФАО в світі

Фінансова криза, яку переживає сьогодні людство і яка подекуди розгортається з новою силою, поставила світ перед дилемою "як утримати фінансові системи держав від неминучого краху?" Саме тому сьогодні на часі удосконалення або новітня розробка універсальної моделі фінансових відносин в основі яких був би товар, який здатен забезпечити оцінку вартості активів. Таким товаром або інструментом формування валютного запасу є як актив, що практично не змінює своєї вартості у часі. Інакше кажучи, формування зернового (валютного) запасу на часі – як доповнення, або альтернатива існуючій сьогодні системі валютно-фінансового забезпечення економік.

На користь зазначеної концепції можна віднести цілий ряд об’єктивно-обумовлених чинників соціально-господарського буття людини, серед яких головний – це природне походження зернової валюти, яка завдяки своїй постійно-зростаючій цінності завжди в ціні. Таким чином зерно повсякчас матиме вартість, як конкурентоспроможний актив - хто ним володіє, той володіє найбільш ліквідним активом, який при необхідних умовах зберігання забезпечить стійкий баланс вартості. Разом з цим, запровадження такої системи формування валютних запасів створить умови для більш відповідального ставлення людини до землі як засобу виробництва й предмета праці, який продукуватиме зерновий актив. Адже вже зараз, на рівні споживача зрозуміло, що хто володіє достатнім запасом зерна, той забезпечить стійкість балансу економічних інтересів суспільства.

Пропонована до обговорення концепція вбачається нами похідною від ідеї вітчизняного філософа-економіста М. Руденка, згідно з якою зерно продукує тисячі зерняток і тим самим забезпечує еволюцію й стабільну підтримку ліквідності усіх активів, що зміцнюється постійним зростанням чисельності населення на землі.

Вагомим є і теоретичне обґрунтування такої ідеї. Франція, Україна, Польща, Німеччина та інші країни мають унікальну історичну та сучасну базу знань з теорії фізичної економії. Суттю якої, у спрощеному трактуванні, є визнання сільськогосподарської діяльності головним джерелом багатства, оскільки саме її продукція примножує енергію на Землі. Фізіократичний погляд на багатство є не відносним, а абсолютним, пов'язаний з нарощуванням нової матерії, нової енергії, що у глобальному вимірі є важливішим чим фінансовий прибуток.

За теорією фізичної економії зерно не тільки може але і має бути мірилом багатства, або іншими словами його еквівалентом.

Традиційна монетарна економіка, яка вже тривалий період часу панує в господарських системах, м’яко кажучи зазнає кризи. Потрібна нова, більш матеріальна система, яка вкупі зі створенням сприятливих інституціональних умов забезпечить стабілізацію економічних систем і справедливий перерозподіл вартостей. Зазначеним аспектам цілком і повністю відповідає фізична економіка, яка базується на відновлюваних ресурсах (земля, капітал, праця) та вироблені життєві блага. Її розвиток характеризують за допомогою різних натуральних показників обсягів виробництва і споживання конкретних товарів чи послуг, зайнятості населення тощо. Вона є першоджерелом для монетарної економіки, бо спочатку виник товар, а лише згодом гроші – як специфічний товар, що обслуговує рух товарів.

Результативності організаційно-економічних трансформацій в аграрному виробництві покликані сприяти реформи монетарного сектора економіки України. Сутність грошей належить наповнити новим змістом: живе зробити мірилом неживого, а не навпаки. Притаманні монетарному сектору функції слід підпорядкувати обслуговуванню аграрного сектору. Цьому має сприяти емісія коштів, спеціально призначена для фінансування, кредитування та інвестування аграрного виробництва. Вкладення коштів в аграрну сферу можна і треба збільшувати, не спричиняючи інфляції.

Немаловажним для утвердження ідеї є і інституціональна схильність українства до землеробства. Завдання Уряду полягає в тому, щоб сформоване на засадах інстутиціоналізму та фізичної економії мислення українства позиціонувати світові як новітнє глобальне економіко-філософське мислення.

Відтак, мету аграрних реформ слід вбачати у збільшенні надлишку зерна як найважливішого з абсолютних благ. Цим же критерієм належить вимірювати і результати реформ, розглядаючи її ефективність як збільшення обсягів цього надлишку з одночасним нарощуванням виробництва продукції тваринництва й родючості землі. Розроблена Міністерством аграрної політики та продовольства України і Національною академією аграрних наук України галузева програма "Зерно України – 2015" має саме таку філософію.

Програмою організовується природний, людський та науковий капітал не тільки на досягнення національної продовольчої безпеки, лідерства у виробництві й експорті зерна, але і на перегляд економічної політики.

Програма передбачає збільшення внутрішнього попиту на зерно. В першу чергу, за рахунок реалізації галузевої програми "Відроджене скотарство". Прогнозується  розширення сфери переробки зерна на нехарчові цілі, особливо перспективною може бути переробка зерна на біоетанол.

Однак головною складовою росту попиту на зерно має стати збільшення об’ємів його експорту та формування стратегічних запасів зерна (табл. 3).

Таблиця 3

Баланс попиту та пропозиції зерна (млн. т) [5]

 

2010

Прогноз

факт

2011

2015

2017

Залишки на початок періоду

5,8

8,2

6,8

5,1

Виробництво

39,5

49,7

71

80

в т.ч. населення

9,5

9,5

8,5

7

Імпорт

0,2

0,2

0,1

0,1

Внутрішній попит на продукцію, всього

25,8

27,1

29,8

32

•   фонд споживання

7

7

7

7

•   насіння

2,6

3

3,1

3,1

•   корми

14,4

14,9

17,2

19,4

•   переробка на нехарчові цілі

1,2

1,5

1,5

1,5

•   втрати обігу

0,6

0,7

1

1

Експорт

11,5

23,5

35

36

Стратегічний світовий запас

-

-

7

10

Залишки на кінець періоду

8,2

7,5

6,1

7,2

Вітчизняне зерновиробництво має освоїти нову науково-обгрунтовану логістику зернового ринку. За якою зерновиробництво в Україні ділиться на дві умовні зони: експортну – це регіони, які наближені до портових елеваторів (їх продукція, в основному, резервується та експортується); і зона внутрішнього споживання – у цих регіонах доцільніше споживати зерно для тваринництва й переробки. Нова логістика дає змогу щорічно збільшувати доходи аграріїв на 3 млрд. грн. лише за рахунок економії коштів на перевезеннях.

Планується модернізувати вітчизняну систему переробки, зберігання та транспортування зерна. Забезпечити можливість зберегти 70 і більше мільйонів тонн зерна в часі для продажу по найвигідніших цінах на світових ринках. Для цього Україна має добудувати лінійні елеватори потужністю у 10 млн. тонн та портові елеватори – у 9 млн. тонн.

Отже, програма дозволить Україні у найближчу перспективу сформувати виробничий базис для презентації світовому співтовариству нової версії глобальної безпеки.

Першочергово важливою є ініціатива щодо формування фонду стратегічного запасу зерна ООН. Спільно з ФАО, доцільно розробити Концепцію створення світового резерву зерна та визначити місце та квоти у ньому України.

Формування світового резерву зерна посилить стабільність світових продовольчих ринків та дієвість програм щодо запобігання голоду в країнах Африки та Азії. Для країн зерноекспортерів такий резерв стимулюватиме розвиток реальної економіки. Стратегічні запаси зерна перенаправлять фінансові ресурси в реальний сектор економіки та розширять реальними цінностями інструментарії державного резервування.

Україна за такого підходу могла б щорічно формувати квоту світового резервного зерна ООН у 10 і більше мільйонів тонн. Україна могла б не тільки зберігати таке зерно, але й, за розпорядженнями з ФАО, доставляти його за призначенням.

Як засновник ООН Україна має зайняти активну міжнародну позицію і пропонувати світу саме таку версію економічного розвитку та цінностей.

Важливою складовою має стати розбудова науково-світоглядного простору пропонованих Україною заходів. Втілюючи новітню парадигму економічного мислення та господарювання Україна має посилити її науково-теоретичний базис та інформувати про це свою націю та народи інших країн світу.

Наявний науковий базис та активна позиція зовнішніх відомств України відкриває перспективу винесення на міжнародний рівень принципово нової глобальної ініціативи у формі української доповіді ООН з основ зернового урегулювання економіко-фінансових катаклізмів, продовольчих, енергетичних та екологічних проблем.

Ініціативи України потребують отримання від ООН фінансових та інших ресурсів, необхідних для втілення здійснюваних нею відповідних пілотних проектів. Здійснення цих кроків стане можливим виключно завдяки принципово реформованим науково-дослідницьким структурам, діяльність яких також належить посилювати в умовах державного, суспільного та міжнародного сприяння.

Місією України є не тільки входження у світовий науковий простір на базі доробок фізіократичної економіко-філософської думки С. Подолинського, В. Вернадського, М. Руденка, а у першу чергу, становлення новітніх фундаментальних досліджень розвитку, багатства та цінностей на противагу руйнівному, віртуально-фінансовому  та технократичному глобалізму.

Вітчизняні наукові інституції здатні ініціювати принципово нові фундаментальні та прикладні дослідження, новаторські прогнози, піонерні видавничі проекти, конгреси, конференції, семінари та інші заходи, покликані активізувати оновлення мислення, господарювання та урядування.

Невідкладною є спеціальна українська доповідь ООН "Наша глобальна місія": адже саме Україна покликана задекларувати світові шляхи вирішення продовольчої та дотичних до неї глобальних проблем.

Вважаємо вкрай необхідним скликання 2013 року Міжнародного фізико-економічного форуму, приуроченого до 150-річчя акад. В.І. Вернадського. Вироблені форумом засади фундаментальної економічної теорії, біосфери та прикладної економіки живого мають послужити підставами для проведення 2017 року в Києві Всесвітнього саміту "Ріо+25". Його рішення мають ставити ідеї сталого розвитку на фізико-економічну основу, утверджувати безальтернативну і притаманну тільки продовольству основу сучасної і майбутньої життєдіяльності людства.

Викладені ініціативи потребують неупередженої фахової апробації та широкого суспільного обговорення.

Висновки:

  • Головною метою аграрних реформ та їх результативністю з позиції сталого розвитку є збільшення виробництва й надлишку зерна, як найважливішого з абсолютних благ у світі;
  • Унікальні природні можливості, програмні заходи з нарощування виробництва та лідерство України серед зерно експортерів формує базис та зумовлює невідкладність ініціювання керівництвом держави нових глобальних ідей з вирішення ключових світових проблем – голоду, фінансової та енергетичної кризи;
  • Нарощування зерновиробництва є основою реалізації глобальної місії України. Державницька політика щодо надлишку зерна має призводити не до падіння внутрішніх цін на зерно, а до розквіту аграрно-продовольчої сфери, фінансово-грошової стабільності, енергетичної незалежності та світового лідерства;
  • В умовах росту заборгованості провідних держава світу, стрімкого знецінення світових грошей, зростає вагомість філософії теорії фізичної економії та концепції сталого розвитку, що обґрунтовують розгляд 1 тони зерна, як нового (додаткового) еталону вартості та засобу резервування;
  • На часі є ідея створення світових стратегічних запасів зерна ООН за участі та на території нашої країни. У найближчу перспективу Україна могла б щорічно поповнювати такий фонд 10 млн. т зерна;
  • Реалізація глобальної місії України потребує доведення до світового співтовариства вищезазначених ідей через українські доповіді ООН.

Список використаних джерел

  1. Кенэ Ф. Физиократы. Избранные экономические произведения / Ф. Кенэ, А.Р.Ж. Тюрго, П.С. Дюпон де Немур; [предисл. П.Н. Клюкин; пер. с франц., англ., нем.]. - М.: Эксмо, 2008. - 1200 с. – (Антология экономической мысли).
  2. Подолинський С.А. Вибрані твори / С.А. Подолинський; упоряд., передм. і прим. Л.Я. Корнійчук. – К.:  КНЕУ, 2000. – 328 с.
  3. Руденко М.Д. Енергія прогресу: Нариси з фізичної економії / М.Д. Руденко. –  К: Молодь, 1998. – 527 с.
  4. Шевчук В.О. Аграрне виробництво як освоєння біосфери: традиції і трансформації / Шевчук В.О. // Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві: Збірник матеріалів Дванадцятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників, Київ, 25-26 лютого 2010 р. / Редкол.: П.Т. Саблук та ін. – К.: ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2010. – 618 с.
  5. Програма "Зерно України – 2015". – К.: ДІА, 2011. – 98 с.

Опубліковано: Жук В.М. Концептуальні підходи вирішення поверхневих та глибинних проблем обліку інноваційної діяльності / В.М. Жук // Облік і фінанси АПК. – 2011. - № 1. – С.36-39.

До списку статей