Новини

new

В.М. ЖУК, д.е.н., професор
член-кореспондент НААН, академік-секретар
Відділення аграрної економіки і продовольства НААН

Розвиток і модернізація інформаційно-облікової системи

Сучасний розвиток глобальної економіки зумовлює необхідність модернізації та впровадження нових інформаційних систем, серед яких ключове місце займає бухгалтерська інформаційна система.

У сучасному інформаційному середовищі бухгалтерський облік перебуває на етапі пошуку нових ідей та затребуваності. Сприймаючи переваги економічно розвинутого світу в підходах до стандартизації бухгалтерського обліку та фінансової звітності, Україна має впливати на формування методології обліку в аграрній сфері, з якою наша країна позиціонує своє лідерство в глобальному світі.

Проте, нині постають вагомі проблеми в інформаційному забезпеченні галузевого управління, що загрожує виконанню цією галуззю національної і світової продовольчої й енергетичної місії.

Перша. Втрата бухгалтерським обліком провідних позицій у галузевій інформаційній системі. Важливість бухгалтерського обліку обґрунтовується його місцем і виконанням функції управління, зростанням цінності інформації в сучасному світі. Втрата позицій бухгалтерського обліку в галузевій інформаційній системі зумовлена причинами, які можна розподілити на дві групи: об'єктивного та суб'єктивного характеру.

До об'єктивних причин слід віднести невідворотність прийняття Україною неадаптованих до національних потреб та інституцій міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, а також законодавчо-нормативних актів, які послабили функції бухгалтерського обліку та його роль в економічному житті підприємств і держави.

Суб'єктивний фактор характеризується тим, що чиновникам виявилося вигідним послаблення бухгалтерського обліку, заміна бухгалтерської звітності на вигідну інформацію із статистичних спостережень. Через різні причини правдива бухгалтерська звітність суперечить і інтересам власника. У сукупності це призвело до системного руйнування служб бухгалтерського обліку в державному управлінні та їх занепаду на підприємствах.

Друга. Ігнорування впливу галузевого управління на формування методології обліку та звітності в АПВ. Проблема криється в тому, що в результаті реформ Міністерство аграрної політики та продовольства, як центральний інститут державного управління в аграрній галузі, було відсторонено від формування методології облікової політики і впливу на розвиток бухгалтерського обліку.

Ігнорування законодавчими нормами ролі галузевих міністерств у формуванні методології бухгалтерської звітності блокує виконання бухгалтерським обліком його основних функцій та спричиняє кризу в інформаційному забезпеченні управління.

Стан справ погіршує той факт, що відповідно до чинного законодавства збір фінансової звітності покладено на Держкомстат України, розробка методологічних засад ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності - на Мінфін України, а комплексний контроль за дотриманням встановленої методології ведення бухгалтерського обліку та складання звітності не покладено на жодний з органів державного економічного контролю. Безконтрольність призводить до формального ведення фінансового обліку на підприємствах, ставить під сумнів достовірність звітних даних.

Міністерство, як орган галузевого управління, не впливає на формування методології своєї головної функції, яким є облік, і цим обмежує свої можливості в управлінні. Замість Мінагрополітики та продовольства ці функції покладено на Мінфін і Держкомстат України.

Третя. Незіставність показників фінансової та статистичної звітності. Проблема незіставності показників фінансової та статистичної звітності, які складаються за даними бухгалтерського обліку, в першу чергу пов'язана із різновідомчим принципом формування її методології.

Четверта. Обмеженість обліку в забезпеченні новітніх інституційних трансформацій. Вищевикладені проблеми призводять до втрати бухгалтерським обліком, галузевим управлінням можливостей забезпечити інформацією новітні інституційні запити.

В сучасній Україні спостерігається розбалансованість у питаннях звітності та "звітотворчості" на рівні органів державного управління: Мінфіну, Держкомстату України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України і деяких інших відомств. Різні форми звітності підлягають зведенню різними державними відомствами. У зв'язку з цим на державному рівні спостерігається відсутність єдиного уніфікованого механізму та безсистемність розкриття інформації про фінансово-господарську діяльність.

П'ята. Другорядність виробничого (управлінського) обліку. Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і фінансової звітності і, як наслідок, чинним законодавством України не передбачено регламентування ведення виробничого (управлінського) обліку. Це є справою самих підприємств - їх власників і менеджерів.

Наявність перелічених, але не всіх, проблем облікового забезпечення розвитку аграрної галузі має в своїй основі теоретико-методологічні помилки, що вкралися в нормативно-правові документи з реформування та регулювання бухгалтерського обліку в Україні. Розв'язання означених проблем потребує першочергової розробки концептуальних засад розвитку бухгалтерського обліку як у цілому, так і в аграрній галузі. Таке завдання неможливо реалізувати без наукового забезпечення та інституціональної підтримки.

Таким чином, обґрунтованою є стурбованість, що в галузі стандартизації бухгалтерського обліку тенденція до універсалізації облікових процесів у світових масштабах проявляється без урахування історичних, національних напрацювань, особливостей інституцій та специфіки діяльності окремих галузей економіки.

Зазначені в попередньому підрозділі проблеми МСФЗ є наслідком одностороннього впровадження міжнародної стандартизації обліку на потреби транснаціонального капіталу. Глибинною причиною цих проблем є ігнорування теоретичного підґрунтя питань загальносприйнятної міжнародної стандартизації бухгалтерського обліку, встановлення універсальної організаційної та методологічної основи цього процесу в національних межах та на міжнародному рівні.

Проте, узагальнюючою концептуальною основою побудови бухгалтерського обліку в умовах глобалізації, на наше переконання, має стати конвергенція як процес узгодженого зближення національних і міжнародних систем бухгалтерського обліку до єдиних Всесвітніх стандартів фінансової звітності (або оновлених МСФЗ), що визначатимуть єдині принципи, загальні підходи в галузі бухгалтерської науки, практики та професії. Вищезазначені висновки підтверджуються і практикою міжнародної стандартизації бухгалтерського обліку.

На сьогоднішній день політику в даному питанні визначають два центри:

IAS (International Accounting Standards) – Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) – Лондонський офіс;

GAAP US (Generally Accepted Accounting Principles) – загальновизнані облікові принципи США (рис. 1).

Ідея розробки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку започаткована в 60-ті роки під егідою Центру ООН по транснаціональних корпораціях. Виступаючи на генеральній асамблеї ООН, американський президент Дж. Кеннеді звернув увагу на розвиток глобальних економічних відносин, що виникають на основі транснаціональних корпорацій (ТНК).

Для нормального функціонування нових відносин необхідна універсальна мова спілкування бізнесу. Такою мовою він назвав бухгалтерський облік і фінансову звітність, доступні та зрозумілі всім зацікавленим особам. Проте реалізувати дану ідею при ООН з різних причин не вдалося.

Натомість, у відповідь на зростаючу потребу в розробці та узгодженні стандартів, у 1973 році в Європі (МСФЗ - Лондонський офіс) був створений Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Комітет був заснований на базі угоди між професійними організаціями бухгалтерів Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, США, Франції, Японії.

Встановлення і поширення Міжнародних стандартів фінансової звітності найбільш вигідне великому транснаціональному бізнесу. За даними IASB, їх розробки ідеальні лише для 5 % компаній, решта 95 % стосуються середнього і малого бізнесу, що потребує оновлення МСФЗ.

Image

Рис. 1. Визначальні системи міжнародної стандартизації бухгалтерського обліку

Вся сукупність цих документів (нині діє 29 МСБО та 8 МСФЗ), за визнанням IASB, призначена для забезпечення діяльності ТНК, тоді як для інших суб'єктів господарювання розроблено лише один стандарт у 2009 році «Стандарт фінансової звітності для малих та середніх підприємств» (IFRS for SMEs). За такої логіки, застосування міжнародних стандартів країнами, де немає національних ТНК, втрачає мотивацію.

З іншого боку, мотивація, запропонована МСФЗ, логічна для об'єднань потужних країн. Орієнтація на міжнародні стандарти фінансової звітності особливо важлива для Європейського Союзу в протистоянні з США та Японією.

Альтернативою МСФЗ є система стандартів фінансового обліку в CШA (GAAP US), розробкою яких займається Рада із стандартів фінансового обліку (FASB – Financial Accounting Standards Board). У США систему національних загальновизнаних стандартів бухгалтерського обліку й звітності, які добровільно застосовувалися великими компаніями, представленими на фондових біржах почали розробляти ще на початку 30-х років. Саме на цій основі згодом виникла система GAAP US , що дійшла до наших днів. Вона одержала поширення в Канаді, Мексиці, Італії та деяких інших країнах.

GAAP US є зведенням великої кількості детальних стандартів, що регламентують порядок обліку економічної інформації і складання звітності.

До складу GAAP US входять Стандарти (формулюються Радою зі стандартів фінансового обліку), що публікуються у вигляді Положень про стандарти бухгалтерського обліку (Statements of Financial Accounting Standards), які разом з бюлетенями із дослідженнями у галузі бухгалтерського обліку та "Думками" (Opinions — видання Ради) утворюють "Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку" США (GAAP US). Закладені в основу GAAP US принципи викладено в розроблених Радою зі стандартів фінансового обліку Положеннях про концепцію фінансового обліку.

Отже, в глобальному бухгалтерському середовищі «правила гри» встановлюють представники сильніших економік, компанії яких і фінансують роботу розробників стандартів.

Такий стан речей дає підстави вважати, що найближчим часом спостерігатиметься посилення конвергенції між стандартами Лондона і Вашингтона, а Україна і світ знову будуть змушені реагувати на нові вимоги оновлених міжнародних стандартів.

Суттєвим заходом при модернізації й оновленні обліково-інформаційного забезпечення галузевого управління є запровадження відомчої аграрної статистики. Ця система знайшла широке застосування в галузевому управлінні країн ЄС і США через нерозвинутість бухгалтерських інформаційних систем в їхніх аграрних секторах економіки.

Метою відомчої аграрної статистики є збір, обробка, узагальнення і аналіз розширеної інформації з тестових господарств про процеси, що відбуваються в сільському господарстві України та її регіонах з метою вивчення масових суспільних явищ, стану і розвитку галузі, вдосконалення економічного механізму господарювання та відпрацювання ефективної аграрної політики.

Реалізація запропонованої Концепції полягає у виконанні чотирьох основоположних груп завдань нормативно-правового, організаційного, методичного та прикладного характеру.

  1. Заходи нормативно-правового характеру передбачають формування законодавчої бази створення та функціонування відомчої сільськогосподарської статистики. З урахуванням досвіду країн-членів ЄС необхідно розробити та затвердити Закон про відомчу аграрну статистику, який має регулювати її організаційну систему підпорядкованість, основні положення щодо методології сільськогосподарської статистики та вимоги до мережі тестових господарств. Доцільно також внести зміни до Закону України «Про екологічну мережу України», якими включити до екомережі країни всі земельні ресурси, охопивши і землі сільськогосподарського призначення (зокрема ріллю, багаторічні насадження тощо).
  2. Першочерговим організаційним заходом реалізації Концепції є формування системи тестових господарств - базових для збору й узагальнення показників сільськогосподарської діяльності.
  3. Заходи методичного характеру передбачають забезпечення методичного супроводу відомчої сільськогосподарської статистики на базі Міністерства аграрної політики та продовольства України. Для забезпечення методичного супроводу відомчої сільськогосподарської статистики важливим є створення спеціальної Комісії при Міністерстві. До її складу мають увійти переважно експерти сільськогосподарського виробництва, а також співрозмірна кількість осіб, які безпосередньо зайняті у сільському господарстві. Комісія повинна розробляти форми статистичного спостереження та методику формування показників до них, формувати вибірку господарств (мережі тестових господарств).
  4. Прикладні заходи реалізації Концепції передбачають організацію збору та обробки інформації по мережі тестових господарств, що має бути покладено на Міністерство аграрної політики та продовольства України, на базі останнього доцільно організувати управління відомчої статистики та відповідну мережу в регіонах. При цьому кожне підприємство, що входить до тестових господарств, подає визначені звітні форми до управлінь агропромислового розвитку районних або обласних держадміністрацій.

Отже, запровадження відомчої аграрної статистики як альтернативи Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України є передчасним з таких причин:

  • у Міністерства аграрної політики та продовольства і Державного комітету статистики України є різне бачення змісту та обсягів бухгалтерсько-статистичного інформаційного забезпечення галузевої системи управління;
  • запровадження відомчої аграрної статистики потребує значних фінансових ресурсів не тільки для розробки законодавчого, методологічного та нормативно-методичного забезпечення її запровадження, а й для фінансування облікових робіт по тестових господарствах;
  • запровадження відомчої аграрної статистики на сучасному етапі доцільно розглядати як складову Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України.

Отже, слабкість науково-теоретичного та нормативного підґрунтя облікового забезпечення розвитку аграрного сектору економіки України є реальною загрозою успішного виконання ним провідної місії в національній та глобальній економіці. Останнє не лишає галузі альтернативи щодо реалізації прийнятої Колегією Міністерства аграрної політики та продовольства України Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки.

Опубліковано: Жук В.М. Розвиток і модернізація інформаційно-облікової системи / В.М. Жук // Організаційно-економічна модернізація аграрної сфери: наукова доповідь / за заг. ред. акад. НААН П.Т. Саблука. -К.: ННЦ ІАЕ, 2011. – 342 с. - С.232-238.

До списку статей