Новини

new

В.М. Жук, канд. екон. наук,
зав. відділу методології обліку та аудиту
ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН

Правова та бухгалтерська оцінка операцій купівлі-продажу свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифікату)

Ключевые слова, которые рассматриваются:

  • Со времени реорганизации бывших колхозов прошло пять лет. Истекает срок обязательного хранения в местных Советах и документов, подтверждающих паевание колхозного имущества
  • Вместе с тем, усиливается тенденция активной скупки у крестьян имущественных сертификатов. Как показывает практика часто такие операции выходят за рамки правового поля Украины или осуществляются без надлежащего правового и бухгалтерского обеспечения
  • Существует необходимость срочного внесения изменений в действующее законодательство по этим вопросам

Key issues that are examined:

  • From the times of reorganization of former collective farms 5 years have passed. The period of obligatory storing the documents that testify the partition of farm’s property is ending
  • Meanwhile the tendency of active buying-up of property certificates is strengthening. As the practise shoves these operations are often contradict the legislation of Ukraine or made without proper law and accounting maintenance
  • There is an urgent  need to make changes to legislation on these questions

Пройшло п’ять років з часу прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 177 від 28.02.2001 року «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» (далі Постанова № 177) [4] та ряду Порядків, Рекомендацій, що затверджені Наказами Мінагрополітики України, які врегульовують майнові відносини на селі [5-8].

На протязі вказаного періоду Міністерством аграрної політики приймались нові та уточнювались діючі нормативні документи з цих питань [9,10,11], підготовлені Посібники «Бухгалтерське та податкове забезпечення майнових і земельних відносин у новоутворених сільськогосподарських підприємствах [12], рекомендації з врегулювання майнових і земельних відносин в сільськогосподарському бізнесі: документальне оформлення, облік і оподаткування [13] та інші матеріали.

Разом з тим, практика засвідчує масове недотримання діючих методичних та правових норм переходу прав власності на розпайоване майно. Особливо проблемним є питання купівлі-продажу майна із за діянням для цих цілей Свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСГП (майнових сертифікатів).

Для початку з’ясуємо правовий та економічний зміст Свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) (далі Свідоцтво). В Постанові № 177 затверджений Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення. Згідно цього Порядку визначений члену КСГП майновий пай підтверджується видачею останньому Свідоцтва встановленого зразка з гербовою печаткою та підписом Голови Сільської Ради (або іншої місцевої Ради). По-перше, дане Свідоцтво – майновий сертифікат – не є цінним папером згідно діючого в Україні законодавства, адже воно не засвідчує взаємовідносин між особою, яка його випустила (місцевою Радою) та його власником, не передбачає виплату доходу, а, головне, його не включено до переліку видів цінних паперів, що функціонують в Україні [3].

По-друге, в Порядку видачі та обліку Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСГП, що затверджене Наказом Мінагрополітики № 79 від 23.03.2001 р. вказано, що Свідоцтво видається, якщо особа, яка має право на майновий пай, не отримала його в натурі грішми або цінними паперами. Останнє є важливим для розуміння правової природи Свідоцтва – воно видається тоді, коли власник паю прийняв рішення про подальше спільне використання належного йому майна з іншими членами колишнього КСГП. Адже згідно порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (Наказ Мінагрополітики № 62 від 14.03.2001 р.) /Мін’юст № 305 /5496 від 04.04.2001 р.) кожен член КСГП має подати до Комісії з організації вирішення майнових питань (чи до керівника підприємства правонаступника колишнього КСГП заяву про спосіб подальшого використання належного йому паю. Варіанти визначені:

1) або відразу ж індивідуально отримати майно в натурі, чи його в процесі реформування відчужити у встановленому законом порядку, чи в процесі реформування об’єднати свій пай з паями інших співвласників і отримати в натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новоутвореної юридичної особі. В таких випадках Свідоцтво не видається.

2) об’єднатись для передачі майна в оренду, перед цим уклавши договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном. В такому випадку, на загальну вартість паїв, що за заявами мають бути у спільній частковій власності до відповідної Ради передаються  документи, необхідні для видачі Свідоцтв.

Отже, Свідоцтва засвідчують наявність у їх власника частки (паю) колишнього КСГП, який, за їх заявами, в подальшому спільно використовується. Тобто, Свідоцтво є на руках у тих селян, хто в натурі свій пай не отримав і використовує його спільно з іншими.

По-третє, існує проблема невипробуваних паїв. Такі паї, згідна Наказу Мінагрополітики № 63 /Мін’юст № 306/5497 мають залишатись на балансі правонаступника до часу, поки їх власники не визначаться. Більше того, згідно Наказу Мінагрополітики № 261 від 20.07.2004 р. (Мін’юст № 946/9545 від 29.07.04 р.) підприємство правонаступник має вживати безпрецедентні заходи щодо пошуку цих людей та дій, щоб вони визначались з подальшим використанням їх паю. Зрозуміло, що таким людям Свідоцтво не могло бути видано. Але на практиці є випадки, коли Свідоцтво видане, але людина не писала заяви щодо спільного часткового використання паю. Тобто її пай залишився в категорії не витребуваних паїв. Отже, Свідоцтво на практиці може підтвердити і не витребувані паї. Останнє вкрай важливо розуміти при купівлі-продажу Свідоцтв. Яка спільна-часткова власність за кожним з них стоїть.

Масові звернення селян до нашого Журналу з приводу купівлі-продажу Свідоцтв засвідчують величезну поширеність таких операцій. Часто придбання Свідоцтв супроводжується юридичними та аудиторськими формами, рідше нові власники (інвестори) супроводжують ці операції самостійно самостійно і тішать себе тим, що Постановою № 177 передбачений лише п’ятирічний термін зберігання місцевими Радами документів з паювання майна.

Отже, як правильно купляти-продавати Свідоцтво?

Розглянемо найбільш поширені на практиці випадки купівлі-продажу.

Перший, коли Свідоцтво купують як цінний папір по аналогії з акціями. Проте, ми вже зазначали, що Свідоцтво не може розглядатись як цінний папір, тому його придбання за такою схемою є незаконним. Другий - коли розглядають Свідоцтво як пай (частку) в новоутвореному підприємстві. Але це також не відповідає чинному законодавству, бо там цю частку посвідчують інші документи (наприклад установчі документи виробничого сільськогосподарського кооперативу) і те, що на руках у людей є непогашені Свідоцтва зовсім не означає, що за ними є майновий пай.

Найбільш «продвинуті» покупці купують Свідоцтво як частку в спільному володінні, користуванні і розпорядженні майном, яке передано в оренду, знаходиться на зберіганні тощо. Але, як правило такі операції проходять індивідуально, кулуарно і викликають нездорову атмосферу на селі і тому також проходять в розріз чинного законодавства.

Вивчивши нормативну базу (далеко не досконалу) та маючи значну практику ми вважаємо, що єдиним розумним підходом до купівлі-продажу Свідоцтв на практиці можна було б розглядати варіант ув’язки цих операцій з рішеннями, що виходять із спільного володіння, користування і розпорядження майном. Стверджуємо, що існуюча зараз масова практика купівлі-продажу Свідоцтв без таких узгоджень виходить за межі діючого правового поля України. І ось чому.

У відповідності до глави 26 «Право спільної власності» діючого Цивільного кодексу України співвласник має право самостійно розпоряджатись своєю часткою, проте таке право має бути узгоджене з іншими співвласниками.

Так згідно статті 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає (на це вказує і ст. 114 ЦКУ).

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна – протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця. (Більше того, Міністерством аграрної політики розроблено Порядок продажу майнових торгів і на публічних торгах [11]).

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається [1].

Аналогічні рамки поведінки співвласника визначені і типовими договорами про спільне володіння, користування і розпорядження майном та Статутом Спілки (об’єднання) громадян співвласників, які затверджені Наказом Мінагрополітики № 96 від 06.04.2001 р. [7] і мають бути заключні в кожному реорганізованому господарстві.

Отже, і покупець Свідоцтва, тим більше, якщо він не входить до складу співвласників, має попередньо узгоджувати такі операції з Уповноваженою особою або Комітетом громадян співвласників. Діюче нині законодавство не вказує яким рішенням співвласники мають погодити такі операції, але нам вбачається, що це має бути рішення зборів співвласників, а покупець Свідоцтва повинен мати витяг з протоколу таких зборів.

Оформлення купівлі-продажу Свідоцтв оформляється діючими в Україні цивільно-правовими угодами. Окрім того, на практиці часто використовується для цих цілей і Договір купівлі-продажу майнового паю, який затверджено Наказом Мінагрополітики № 97 від 09.04.2001 р. [8].

Порядок видачі та обліку Свідоцтв (затверджений Наказом Мінагрополітики № 79 від 23.03.2001 р.) передбачає, що при переході прав власності на майновий пай, яке здійснено на підставі Свідоцтва, орган місцевого самоврядування, який видав і зареєстрував його, видає нове Свідоцтво новому власнику, реєструє нове Свідоцтво у Книзі обліку, робить відповідний запис у списку осіб, які мають право на майновий пай. Старе Свідоцтво анулюється і долучається до справи [5].

Як же бути з невитребуваними паями (з тим, хто не написав заяв на вступ до об’єднань співвласників). При купівлі-продажу Свідоцтв таких селян слід розуміти, що їх паї знаходяться також в спільній-частковій власності людей, які пай не витребували. Отже вищевикладена процедура узгоджень має місце і в таких випадках купівлі-продажу.

Для запобігання непорозумінь радимо підприємству-правонаступнику звернутись до місцевої влади з повідомленням, що при переоформленні Свідоцтв покупець має мати згоду на придбання паю в інших співвласників.

В цьому контексті доцільно дати відповідь і на питання щодо придбання Свідоцтв юридичними особами. Згідно ст. 325 ЦКУ суб’єктами права приватної власності можуть бути і юридичні особи. Типовим Свідоцтвом (Постанова № 177) не передбачено реквізитів для реєстрації в ньому юридичної особи. Проте ми вважаємо, що останні після придбання Свідоцтв можуть вимагати від місцевих Рад підтверджень на володіння паєм (часткою) у спільній власності. Окрім того, радимо після внесення відповідних змін і до договору про спільне володіння, користуватися і розпоряджатися майном, і до Статуту об’єднання співвласників, щоб новий власник паю – юридична особа – за вказаними документами поставила придбані паї (частки) на облік записом по Д-ту рахунку 122 «Права користування майном» з К-та відповідних грошових рахунків чи зобов’язань.

Входження нового власника (інвестора) до об’єднання громадян-співвласників, з придбаним на підставі Свідоцтв майном, засвідчує частку останнього у спільній власності та право на управління спільним майном з усіма витікаючими з цього наслідками.

З внесенням доповнень до Наказу Мінагрополітики № 62 (Наказом № 275 від 29.07.2004 р. /Мін’юст № 1009/96 08 від 12.08.2004р.) співвласникам надана можливість оформлення на Уповноважену особу прав власності на майно в БТІ, державній автоінспекції і т.п. Окрім того, за цими змінами за рішенням співвласників з їх числа може виділитися один чи група співвласників і після отримання майна в натурі також зареєструвати власність на нього в установленому порядку.

При виділенні майна у натурі групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству-правонаступнику (користувачу) один примірник цього договору і копію рішення зборів співвласників про виділення майна в натурі.

Підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітки про виділення майна в натурі у спільну часткову власність у Свідоцтвах цієї групи співвласників, що засвідчені підписом керівника підприємства з печаткою [9].

Якщо з числа співвласників виділяється юридична особа і оформляє в установленому порядку право власності на отримане майно, то в її бухгалтерському обліку дебетують рахунок 10 “Основні засоби” (відповідні субрахунки) та кредитують рахунок 112.

Отже, для правильного оформлення купівлі-продажу Свідоцтв потрібно, по-перше, документально узгодити такі операції з об’єднанням співвласників паїв, по-друге, перереєструвати перехід власності в місцевій Раді, по-третє, якщо покупцем є юридична особа, поставити придбану частку на баланс.

Розглянуті в даній статті пропозиції розкривають правову та бухгалтерську сторону операції зі Свідоцтвами за нормативною базою станом на 01.03.2006 року. Міністерством аграрної політики України підготовлено законопроект № 8206 “Закон України “Про особливості володіння та користування майном, яке отримали громадяни у спільну часткову власність при реформуванні сільськогосподарських підприємств”, що має окрім іншого і регулювати спірні питання практики купівлі-продажу Свідоцтв. У цій статті дана проблема не розглядалась нами з точки зору  оподаткування. В найближчий час ми плануємо в Журналі “Облік і фінанси АПК” подати розширені рекомендації, що врегульовуватимуть питання переходу прав власності на майно в аграрному секторі економіки в правовому, бухгалтерському та податковому аспектах.

 Список використаної літератури

  1. Цивільний Кодекс України.
  2. Закон України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”.
  3. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу”.
  4. Постанова КМУ № 177 “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 28.02.2001 р.
  5. Порядок видачі та обліку Свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), Наказ Мінагрополітики № 79 від 23.03.2001 р.
  6. Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, Наказ Мінагрополітики № 62 від 14.03.2001 р. /Мін’юст № 305/5496 від 04.04.2001 р.
  7. Рекомендації щодо передачі майна пайового фонду реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства у спільну часткову власність та організації управління таким майном /Наказ Мінагрополітики № 96 від 06.04.2001 р.
  8. Рекомендації щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності /Наказ Мінагрополітики № 97 від 09.04.2001 р.
  9. Доповнення до порядку розподілу та використання майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств /Наказ Мінагрополітики № 275 від 29.07.2004 р. /Мін’юст № 1009/9608 від 12.08.2004 р.
  10. Доповнення до порядку оформлення правонаступництва за зобов’язаннями реорганізованих сільськогосподарських підприємств /Наказ Мінагрополітики № 261 від 20.07.2004 р. /Мін’юст № 946/9545 від 29.07.04 р.
  11. Протокол продажу  на публічних торгах майнових паїв членів КСГП /Наказ Мінагрополітики № 14 від 28.01.03 р. /Мін’юст № 205/7526 від 13.03.03 р.
  12. Бухгалтерське  та податкове забезпечення майнових і земельних відносин у новостворених сільськогосподарських підприємствах (посібник). За редакцією П.І.Гайдуцького та П.Т. Саблука. – К. ІАЕ, 2002, - 408с.
  13. Рекомендації з врегулювання майнових і земельних відносин в сільськогосподарському бізнесі: документальне оформлення, облік і оподаткування. Журнал “Облік і фінанси АПК”, № 5/2005 рік, с. 71-162.

Опубліковано: Жук В.М. Правова та бухгалтерська оцінка операцій купівлі-продажу свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифікату) / В.М. Жук // Облік і фінанси АПК. – 2006. – № 3. - С.43-46.

До списку статей