Новини

new

В.М. ЖУК, д.е.н., с.н.с.,
директор Інституту обліку і фінансів,
завідувач відділу методології обліку та аудиту,
ННЦ «Інститут аграрної економіки»

Фізіократична основа побудови обліку сільськогосподарської діяльності

Розглядається вплив фізіократичних доктрин на розвиток бухгалтерського обліку. Запропоновано шляхи посилення інформаційних можливостей обліку сільськогосподарської діяльності на підставі теорії фізичної економії.

Актуальність винесеного у назву статті питання пов’язане з переглядом в сучасних економічних теоріях відношення до фізіократичних доктрин. Теорію фізичної економії тепер розглядають не тільки як основоположний фундамент економічної науки (що не піддається сумніву ще з А. Сміта), але і як базис пошуку шляхів подолання глобальних періодичних економічних криз.

Оскільки затребуваність фізіократичної спадщини зростає у всіх сферах економічної науки, не може бути винятком у цьому й наука з бухгалтерського обліку.

Метою статті є теоретичне обґрунтування фізіократичного базису побудови обліку у сільськогосподарській діяльності для посилення облікового забезпечення аграрної політики, виходячи з важливості біологічної, продовольчої, енергетичної та соціальної її складової, що повною мірою взаємопов’язується лише теорією фізичної економії.

В статті розглядаються такі питання:

  • виявлення впливу фізіократичних ідей на побудову об’єктів обліку в сільськогосподарській діяльності;
  • розкриття фізіократичної сутності МСБО 41 «Сільське господарство» та П(С)БО 30 «Біологічні активи»;
  • теоретичне обґрунтування розвитку обліку сільськогосподарської діяльності на фізіократичній основі, виходячи з біологічної, продовольчої, енергетичної та соціальної його складової.

Огляд періодичних досліджень. Необхідність врахування теорії фізичної економії у розвитку бухгалтерського обліку засвідчує факт появи галузевого стандарту в МСФЗ. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 41 «Сільське господарство», свідомо чи несвідомо але базується на фізіократичних доктринах, хоч і не має відповідного теоретичного обґрунтування.

Виявлення впливу теорії фізичної економії на побудову обліку вперше досліджувалось нами при науковому обґрунтуванні теоретичних основ Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України, котра прийнята до запровадження рішенням Колегії Міністерства аграрної політики України, протокол № 1 від 03.01.2009 р.

Розгляд поставлених у статті завдань. Основою фізіократичної доктрини є вчення про єдине джерело доданої вартості (приросту капіталу) від землеробства. На відміну від античності та середньовіччя, де філософи не могли бачити іншого джерела «природного багатства» крім землеробства, французька школа фізіократів Ф. Кене відстоювала цю ідею вже в боротьбі з меркантилізмом.

Беззаперечною заслугою фізіократів є відстоювання ними теорії виникнення (джерела) багатства у сфері виробництва, а не при обміні. Саме фізіократи зробили першу в науці та і в економічній політиці держави спробу довести це на мові цифр, створивши знамениту «Економічну таблицю». Проте тривалий час метод «Економічної таблиці» не знаходив практичного застосування через неналежне його інформаційне забезпечення, в першу чергу від універсальної мови економіки – яким є бухгалтерський облік.

Вплив фізіократичних ідей на побудову об’єктів обліку сільськогосподарської діяльності. У статті «Зерно» Кене вперше в економічній науці визначає першочергові об’єкти обліку і контролю в землеробстві: «Першочерговими благами, якими розпоряджається держава, є люди, землі та худоба» [3, с. 151] і далі в розділі «Правила економічного управління» цієї ж статті добавляє до цих об’єктів ще облік витрат і доходів: «Сільське господарство виробляє два види багатства: одна частина річної продукції являє собою дохід, що належить землевласнику, а інша – покриття витрат, що здійснені в сільськогосподарському виробництві» [1, с. 170].

Досліджуючи праці ранніх фізіократів, не можна не звернути увагу, що ними вперше визначена потреба обліку і контролю направлення та використання частини доданої вартості на поліпшення землі.

У статті «Аналіз економічної таблиці» Кене доводить: «Якби власники витрачали більше в продуктивному класі, чим в класі безплідному, з метою покращення їх земель і збільшення доходу, то цей приріст (sucroit) витрат, понесений на роботи продуктивного класу, має розглядатись як збільшення витрат цього класу» і далі «… чим більше землеробство знаходиться в занепаді, тим більша частина витрат … має бути присвячена йому з метою його відновлення» [1, с. 357]. За фізіократами, обов’язкові витрати на поліпшення землі мають нести як фермери, так і землевласники.

Отже, підсумовуючи постановку ранніми фізіократами завдань перед обліком, слід зазначити, що саме в теорії фізичної економії вперше в економічній науці: окреслено особливості (спеціалізацію) обліку в сільськогосподарській галузі, що має особливу (природну) технологію виробництва, використання худоби та необхідність покриття витрат з виснаження землі і здійснення капіталовкладень на поліпшення її родючості. Важливою є і вимога побудови обліку доходів і витрат в усіх сферах економіки за певними правилами та формами, що могли б бути інформаційною базою методу «ЕТ» та доказовості фізіократичних ідей щодо приросту національного багатства виключно в сфері виробництва.

Фізіократичне бачення завдань, предмета та об’єктів бухгалтерського обліку є, на наш погляд, теоретичною основою побудови за сучасних умов його нової (або оновленої) парадигми в цілому та аграрного сегменту теорії бухгалтерського обліку зокрема.

Український вчений фізіократ Сергій Подолинський, розвиваючи науковий апарат фізичної економії, також сприяв розвиту аналітичності бухгалтерського обліку сільськогосподарської діяльності.

На відміну від Ф. Кене, у Подолинського ми не знаходимо прямих посилок на побудову бухгалтерського забезпечення розвитку фізіократичних ідей. Проте його вклад в теорію фізичної економії ставить перед бухгалтерським обліком потребу розширення об’єктів обліку природно-ресурсного потенціалу, ідентифікації та балансового узагальнення виробництва і споживання відновлювальних енергетичних активів. У землеробстві це: зерно, солома, корми, гній та інша сільськогосподарська продукція, тобто активи, які є істинним багатством людства та примножують енергію на Землі. За Подолинським, для бухгалтерського обліку важливою є проблема оцінки таких активів за новими методологічними підходами. Суть таких підходів полягає в пріоритетності енергетичних та соціальних факторів над грошово-міновими схемами.

Організація обліку і контролю за виробництвом та розподілом відновлювальних біоенергетичних активів, їх оцінка та балансове узагальнення на нових методологічних засадах стало важливою фізіократичною посилкою розвитку бухгалтерського обліку.

Вагомою для розвитку обліку є наукова спадщина першого Президента Академії Наук України, академіка В.І. Вернадського. Його поділ економіки на «живу», «індустріальну» та «розумну» є підгрунттям для спеціалізації в побудові облікових систем.

Сільське господарство як сфера «живого» за В.І. Вернадським має мати пріоритетність при розробці науково-теоретичної бази розвитку економіки. Аграрна економіка визначена академіком Вернадським як орієнтир першочергового розвитку економіки людства, яка на відміну від промисловості не знищує, а примножує істинне багатство на землі. Геній Вернадського беззаперечно стає очевидним зараз – в умовах посилення людської ентропії (безжалісного розсіювання земної енергії у світовому просторі), загострення кризи в світовій економіці, пов’язаної з хибними людськими зусиллями створення багатства у «віртуальній» економіці.

Проте «жива» економіка до цих пір представлена в світовому та і національному рахівництві за правилами, які сформовані під інші (неживі) економіки, що, безумовно, стримує реалізацію фізіократичних ідей.

Виокремлення академіком Вернадським поняття «живої» економіки та її пріоритетності серед ентропійних та віртуальних сфер діяльності людства є об’єктивною підставою посилення і теорії бухгалтерського обліку, через формування його нової парадигми.

Науковий внесок В.Леонтьєва у розвиток теорії фізичної економії, а, відтак, і в розвиток теорії бухгалтерського обліку набагато глибший, ніж розширення можливостей методу «ЕТ» (його знаменитого методу «затрати-випуск»). Підводячи підсумки наукової діяльності В. Леонтьєва, ряд економічних публікацій в США акцентували увагу не тільки на методі «затрати-випуск», а й на його фізіократичному сприйнятті проблеми сучасної економіки з енергозбереження, постановки питань щодо методології вимірювання (оцінки) енергетичних активів (визначення їх істинної цінності) [2].

Як підсумував у статті «Повернення до фізіократичної метафізики (до 250-річчя «Економічної таблиці» Ф. Кене)» П.Н. Клюкін: «У зв’язку з необхідністю діагностики стану сучасного суспільства як живого організму мова може йти про формування нової схеми, котра була б подібна «Економічній таблиці» Ф.Кене … де поряд з Т (товаром – В.Ж.) були б представлені й інші політико-економічні категорії» [1, с. 42].

Певний вплив фізіократичних доктрин спостерігається і в радянському бухгалтерському обліку. Це – специфічні для різних галузей об’єкти обліку, рахунки, оцінка та калькулювання, врахування технологій при організації обліку витрат і т.п. Проте більшій реалізації фізіократичних ідей не сприяла відсутність серед об’єктів обліку аграрної галузі земель сільськогосподарського призначення, врахування фактору її капіталізації при ціноутворенні, не кажучи вже про необхідність розвитку теорії цих питань на доктринах біологічної метафори в економіці та «живої» економіки.

Сприймаючи критику фізіократа М. Руденка, з приводу результативності радянського обліку щодо розкриття на мові цифр природного фактора формування доданої вартості в землеробстві, все ж практичні здобутки та методолого-методичні напрацювання того обліку до певної міри потрібно  використовувати при побудові сучасного теоретичного та практичного бухгалтерського забезпечення розвитку аграрного сектору економіки. Наприклад, важливим приростом бухгалтерської науки для реалізації фізіократичних ідей стали розробки в СРСР методик планування, калькулювання та визначення собівартості продукції (робіт, послуг). Дотримання єдиної методології в цій складовій облікової роботи сприяло забезпеченню державного (галузевого) управління об’єктивною інформацією. Інша справа, що ідеологічні, бюрократичні та технічні труднощі в СРСР не дозволяли повною мірою реалізувати ці напрацювання в управлінні.

В 20-му столітті у країнах Заходу реальне впровадження фізіократичних ідей та їх сприйняття в державному (галузевому) управлінні стало можливим у зв’язку із збільшенням технічних можливостей обліку, використанням започаткованого В.Леонтьєвим методу «затрати – випуск».

Статистика розвинутих країн ставить собі за мету узагальнення даних у фізіократичному аспекті. Їх уряди максимально «повертають землеробству» вилучену в процесі обігу частину доданої вартості через дотаційний та субсидійний механізм. Причому формування вектору подальшого розвитку такої підтримки все більше відповідає фізіократичним ідеям і вбачається в примноженні родючості ґрунтів, експортного потенціалу, розвитку біотехнологій та людського капіталу (сільських територій). Останнє в СОТ прийнято назвати «зеленою скринькою» підтримки сільського господарства.

З посиленням з другої половини ХХ століття глобалізації економіки, реалізація фізіократичних ідей все більше набуває наднаціональної реалізації у бухгалтерському обліку.

Свідомо чи несвідомо основи такого забезпечення закладені в 1994 році рішенням Ради з розробки МСБО щодо обліку сільськогосподарської діяльності. У грудні 2000 року МСБО 41 «Сільське господарство» був затверджений та рекомендований до запровадження з 2003 року.

Отже, базові теоретичні засади побудови бухгалтерського обліку в аграрній галузі закладено у наукових доктринах теорії фізичної економії (табл. 1). Ця теорія є не тільки «матір’ю економічної науки», але і родоначальницею сприйняття бухгалтерського обліку як інформаційної системи державного управління в цілому та галузевого зокрема.

Фізіократична сутність МСБО 41 та П(С)БО 30. Із прийняттям цих стандартів не стільки поставлено крапки в дискусіях щодо наявності галузевих особливостей обліку сільськогосподарської діяльності, скільки, в принципі, визнана необхідність специфіки відображення в обліку та звітності біологічного та природно-ресурсного потенціалу – фізичного капіталу – «живої» економіки. Стандартами виділено окремі об’єкти обліку – біологічні активи, рекомендовано їх балансове (звітне) узагальнення та оцінка за справедливою вартістю.

В оцінці біологічних активів та сільськогосподарської продукції за справедливими цінами потрібно бачити майбутнє оцінки таких активів виходячи з їх істинних цінностей для людства, що базується на теорії фізичної економії.

На наддержавному рівні таку оціночну місію міг би виконувати підрозділ з методології оцінки в бухгалтерському обліку при ООН. На національному рівні, наприклад, в Україні, обґрунтованою є  необхідність участі Міністерства аграрної політики в доведенні до суб’єктів господарювання рекомендованих справедливих цін у рамках запровадження єдиної галузевої облікової політики [3, 4].

Таблиця 1

Еволюційна модель вимог фізіократичних доктрин до розвитку бухгалтерського обліку взагалі та сільськогосподарської діяльності зокрема

Етапи вимог

Авторство доктрини

Основний зміст вимог

1

Ф. Кене

  • створення національної системи обліку та її задіяння в управлінні державою (галуззю);
  • балансове узагальнення найважливіших об’єктів обліку: людського капіталу; земель сільськогосподарського призначення (фізичного капіталу); посівів, худоби (біологічного капіталу);
  • інформаційне забезпечення методу «Економічної таблиці»

2

С. Подолинський

  • виділення важливості бухгалтерського узагальнення відновлювальних енергетичних активів;
  • обліково-інформаційне забезпечення збільшення         продуктивності праці

3

В. Вернадський

  • побудова спеціалізованого обліку під «живу» економіку

4

В. Леонтьєв

  • інформаційне наповнення методу «затрати-випуск»;
  • побудова нової оцінки (вимірювання) відновлювальних енергетичних активів

5

Радянська облікова система

  • запровадження єдиної національної  системи бухгалтерського обліку та  врахування при її побудові галузевих особливостей;
  • запровадження єдиної методології визначення собівартості продукції (робіт, послуг)

6

Західна облікова система

облікове забезпечення:

  • методу затрати-випуск;
  • бюджетної підтримки виробництва: продуктів харчування, біопалива, біоенергії

7

Система МСФЗ

  • відображення в МСФЗ особливостей сільськогосподарської діяльності (МСБО 41);
  • запровадження єдиних підходів в оцінці біологічних активів і сільгосппродукції

Ідентифікація нових об’єктів обліку сільськогосподарської діяльності за МСБО 41 базується на біологічній метафорі в економічній науці та підтверджує фізіократичний поділ економік на види: «жива», «індустріальна», «розумна». Головним методологічним аспектом змін аналітичного обліку сільськогосподарської діяльності є виділення специфічних лише для «живої» економіки об’єктів обліку – "біологічних активів". Останні являють собою живі організми (рослини, тварини), які вирощуються підприємством з метою отримання сільськогосподарської продукції або утримуються ним з метою отримання інших вигод. Відповідно біологічним активом може бути визнана будь-яка тварина або рослина на утримання та/або вирощування якої спрямована діяльність підприємства, до того ж не обов’язково сільськогосподарська [5].

Отже, МСБО 41 та П(С)БО 30 вводять: нові об’єкти обліку – біологічні активи; нові процедури первісного визнання біологічних активів на дату балансу; нові підходи до первісного визнання сільськогосподарської продукції; варіанти оцінки біологічних активів та сільгосппродукції (за первісною чи ринковою (справедливою) вартістю); особливості амортизаційної політики щодо довгострокових біологічних активів та ряд інших специфічних для «живої» економіки методологічних підходів.

Розробки МСБО 41 стверджують, що основою цих нововведень є концепція ринкової оцінки активів у фінансовій звітності. Погоджуючись із їх намірами, ми все таки переконані, що запровадження у практику бухгалтерського обліку сільськогосподарської діяльності нових підходів, по великому рахунку, слід використати для посилення аграрного сегменту теорії обліку саме на фізіократичних доктринах.

Розвиток обліку сільськогосподарської діяльності на фізіократичній основі. Вищеозначене визначає необхідність подальшого формування нової методології побудови обліку сільськогосподарської діяльності. Політикою МСФЗ вона спрямована на задоволення інформаційних запитів глобальних гравців аграрного ринку. На нинішній час ці запити не відповідають місії аграрної галузі в національних та світовій концепції сталого розвитку, не ґрунтуються на ключових доктринах теорії фізичної економії, а є загальними, як і для всіх типів економік. На практиці це підтверджується єдиними формами фінансової звітності як для промислового підприємства, аптеки і т.д., так і для сільськогосподарського підприємства. Однак, при організації обліку більш мотивованими є запити на інформацію для потреб суспільного та галузевого управління. Для останніх інформація, пов’язана з формуванням витрат на виробництво, визначенням собівартості продукції, контроль за наявністю та станом біологічних активів тощо є більш важливою і має знаходити відображення у звітності.

Запровадження політики сталого розвитку, забезпечення державної підтримки конкурентоспроможності, вимагає від обліку і інформації щодо реалізації соціальної. економічної та енергетичної місії аграрної галузі.

Отже, вдосконалення методології обліку сільськогосподарської діяльності набуває фізіократичного наголосу у підходах до побудови аналітичного обліку, оцінки активів та бухгалтерської звітності.

Побудова аналітичного обліку сільськогосподарської діяльності, на сьогодні, є визначальною. Від правильного вибору об’єктів обліку, формування аналітичних рахунків залежить здатність бухгалтерських служб задовольняти інформацією зовнішню та внутрішню систему управління, всезростаючі запити від інституцій сталого розвитку.

За МСБО 41 важлива оцінка активів за справедливою вартістю, а, отже, формування об’єктів обліку за видами та групами, що мають ринкові аналоги зовні підприємства. Проте, реальна потреба в об’єктах обліку на підприємствах є значно ширшою, ніж її ринкове представлення. А за сталого розвитку кількість таких об’єктів зростатиме соціальною, екологічною та іншими складовими. Ці та інші протиріччя в запитах на облікову інформацію і породжують потребу вдосконалення організації аналітичного обліку сільськогосподарської діяльності. Особливо ця проблема є гострою для малих та середніх підприємств, які не в змозі зорганізувати окремий управлінський облік та, тим більше, вести облік аналогічних об’єктів як за справедливою оцінкою активів, так і за первісним їх визнанням.

Для врегулювання цих проблем подальший розвиток побудови аналітичного обліку сільськогосподарської діяльності має ґрунтуватись на доктринах теорії фізичної економії, які визначають важливі для людства об’єкти обліку «живої» – аграрної економіки та запроваджують, відмінні від інших типів економік, балансові (звітні) узагальнення та підходи до оцінки активів і продукції.

Останнє має забезпечувати розширення статей балансового узагальнення, а, отже, й узагальнень на рахунках. Важливість доповнень балансового узагальнення біологічними активами викликано запровадженням, в т.ч. в Україні, МСБО 41 «Сільське господарство». Зокрема, бухгалтерський баланс (форма 1) до П(С)БО 2 підприємств доповнено рядками: «Довгострокові біологічні активи (за справедливою, первісною вартістю та врахуванням їх амортизації); Поточні біологічні активи, які, в свою чергу, розшифровуються за групами в таблиці XIV «Біологічні активи» ф. 5 «Приміток до річної фінансової звітності».

Разом з тим, «жива» економіка оперує й іншими, не менш важливими (відмінними від інших економік), активами, що також потребують балансового узагальнення. Йдеться про землі сільськогосподарського призначення, незавершене виробництво в рослинництві, органічні добрива, насіння і корми, готову продукцію від сільськогосподарської діяльності. Всі ці активи за теорією фізичної економії відіграють роль біоенергетичного забезпечення суспільно-господарського буття. Професор В.Шевчук зазначає: «Освоєння сфери  живого передбачає здобуття людьми важливих для їх життєдіяльності ресурсів. Перелік найважливіших ресурсів пропонуємо звести до п’яти. Це гумус, зерно, солома, худоба, гній. Відсутність навіть будь-якого з них унеможливлює людське існування. Отже, ці п’ять ресурсів належать до абсолютних благ. Їх сукупність являє собою абсолютний, біоенергетичний, врешті фізичний капітал. У забезпеченні людського життя абсолютні блага не мають жодної альтернативи» [6].

Отже, біоенергетичні (відновлювальні) активи мають бути представлені у фінансовій звітності окремими статтями.

Відмітимо, що в Радянській Україні (УРСР) ці ресурси мали певне балансово-рахункове узагальнення (наприклад: рах. 10 «Насіння і корми»; 201 «Основне виробництво в рослинництві»; 401 «Готова продукція рослинництва»; 402 «Готова продукція тваринництва», в т.ч. гній і т.д.). З практичної точки зору, сучасне запровадження таких узагальнень можливе і в Примітках до річної фінансової звітності (ф. 5). З теоретичної точки зору це засвідчує необхідність запровадження другого рівня стандартів фінансової звітності (коли, наприклад, Примітки будуть мати виключно галузеву ознаку).

Окремого балансового узагальнення потребує найважливіший біоенергетичний актив – землі сільськогосподарського призначення. З точки зору фізичної економії, Україна має потенціал найбагатшої країни, оскільки володіє 10 відсотками світових сільгоспугідь та третиною чорноземів. На XI Конгресі економістів-аграрників В.Шевчук наголошував, що мудрість кожного народу є в його самодостатності і навів баське прислів’я: «Дім – золото, а земля – гаманець».

Таким чином, землі сільськогосподарського призначення повинні мати розширене балансове узагальнення як об’єкти бухгалтерського обліку, незалежно від впливу політичних інституцій на науковий інститут бухгалтерського обліку. З точки зору фізичної економії, бухгалтерський облік земель сільськогосподарського призначення має забезпечити різні сегменти управління інформацією щодо збереження, відновлення цього ресурсу та його ефективного використання.

Отже, реалізація фізіократичних ідей через запровадження спеціалізованих приміток (або додаткових звітних форм) до фінансової звітності є концептуальною складовою подальшого розвитку обліку сільськогосподарської діяльності. Нова концепція має гармонійно поєднати приватні та національні інтереси і забезпечити ефективне використання державним галузевим управлінням методу «Економічної таблиці» на користь підтримки виробників та сільських територій.

В сучасному світі важливого значення набуває участь країн у вдосконаленні методології обліку. Особлива увага має бути до галузей, за якими спеціалізуються країни в глобальній економіці. Для України такою є «жива» економіка. Відпрацювання нової методології оцінки і обліку живого біологічного та природно-ресурсного потенціалу, відновлювальних енергетичних активів для України є не тільки національною, а й міжнародною справою. Фактично її місією у справі вдосконалення МСФЗ.

Реалізація фізіократичних ідей потребує єдності методології бухгалтерського обліку «живої» економіки, оскільки останнє сприятиме відстоюванню її інтересів в глобальному розподілі (обміні) національних та світових продуктів (доданої вартості). Єдність методології забезпечить розвиток (а відтак і сприйняття Урядами та міжнародними організаціями) методу «Економічної таблиці» Ф. Кене та В. Леонтьєва. Базуючись на єдиній методології, бухгалтерська інформаційна система зможе стати вагомим інструментом у подоланні економічних криз, боротьбі з виснаженням відновлювальних природних ресурсів та інших негараздів економічної діяльності людства. В Україні, до того ж, запровадження методу «Економічної таблиці» та його бухгалтерське наповнення в найближчій перспективі сприятиме інформуванню щодо згубних наслідків політики відбирання доданої вартості у селян на користь інших типів економік чи «непродуктивних класів».

Ключовою серед цього є методологія оцінки в бухгалтерському обліку. Проблеми оцінки біологічних активів та сільськогосподарської продукції, за «справедливими» цінами викликає найбурхливішу дискусію в науково-практичних колах. З точки зору фізичної економії оцінка біоенергетичних активів за, так званими «справедливими» чи ринковими цінами є неприйнятною, оскільки ці цінності не можуть бути оцінені «невидимою рукою» ринку. Принаймні до тих пір, поки ці «невидимі руки» не будуть нівельовані державницькою, а в світі – політикою сталого розвитку, в основу якої покладено використання методу «Економічної таблиці».

Висновки:

  1. Базові теоретичні засади побудови бухгалтерського обліку в аграрній галузі економіки закладено у наукових доктринах теорії фізичної економії. Ця теорія є не тільки матір’ю економічної науки, а й родоначальницею сприйняття бухгалтерського обліку як інформаційної системи державного управління в цілому та галузевого зокрема.
  2. В системі чинних МСФЗ міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 41 «Сільське господарство» та його вітчизняний аналог П(С)БО 30 «Біологічні активи» не тільки встановлюють галузеву специфіку ведення обліку, але мотивують потребу формування окремої, аграрної складової розвитку теорії бухгалтерського обліку на фізіократичних доктринах.
  3. Розвиток обліку сільськогосподарської діяльності на фізіократичній основі вбачається: у запровадженні нової основи побудови об’єктів обліку; у перегляді методологічних підходів їх оцінки; у розширенні змістовності й затребуваності бухгалтерської звітності.

До специфічних об’єктів обліку «живої» економіки, окрім біологічних активів, відносяться землі сільськогосподарського призначення, відновлювальні енергетичні активи, інші біологічні, продовольчі та соціальні складові господарських процесів аграрної сфери. Цінність таких об’єктів обліку для розвитку людства передбачає потребу не тільки їх окремого балансового узагальнення, але й розробку окремих методологічних підходів до їх оцінки. Такі активи не можуть оцінюватись «невидимою рукою» ринку, оскільки мають прерогативу соціальної, продовольчої та енергетичної місії.

Фізіократична основа побудови бухгалтерської звітності розширює можливості обліково-інформаційного забезпечення використання методу «Економічної таблиці» в умовах запровадження концепції сталого розвитку.

Використані джерела

  1. Кенэ Ф. Физиократы. Избранные экономические произведения /Ф. Кенэ, А.Р.Ж. Тюрго, П.С. Дюпон де Немур; пер. с франц., англ., нем. – М. : Эксмо, 2008. – 1199 с.
  2. William J. Baumol. Wassily leontief: in appreciation // Journal of Economic and Social Measurement № 26. – 2002/2003. – Р.1–10.
  3. Жук В.М. Наукове забезпечення обліку в системі управління аграрним сектором економіки: теорія і практика: [наукова доповідь] / В.М. Жук. – К.: ННЦ ІАЕ УААН, 2008. – 83 с.
  4. Облік сільськогосподарської діяльності: навч. посібн. / [Ю.Я. Лузан, В.М. Жук, В.М. Гаврилюк та ін.]; під ред. В.М. Жука. – К.: Юр–Агро–Веста. – 2007. – 368 с.
  5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 р. № 790 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=z1456–05.
  6. Шевчук В.О. Абсолютні блага і ринок: виміри достатності теоретичної економії / В.О. Шевчук // Економіка АПК. – 2009. – № 3. – С.103-106.

Опубліковано: Жук В.М. Фізіократична основа побудови обліку сільськогосподарської діяльності / В.М. Жук // Агроінком. – 2010. - № 7-9. – С.57-62.

До списку статей