Новини

new

В.М. ЖУК, д.е.н., с.н.с.,
директор Інституту обліку і фінансів,
завідувач відділу методології обліку та аудиту
ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААНУ

Розвиток моделювання в бухгалтерському обліку

Питання, які розглядаються:

  • Розширено теоретичне уявлення про роль моделювання серед методів науки і практики бухгалтерського обліку.
  • Запропонована система задіяння моделювання у вирішення завдань, які ставляться бухгалтерському обліку практикою та економічними теоріями.

Ключові слова: теорія бухгалтерського обліку, моделювання в бухгалтерському обліку.

Вопросы, которые рассматриваются:

  • Расширено теоретическое представление о роли моделирования среди методов науки и практики бухгалтерского учета.
  • Предложена система задействования моделирования в разрешении задач, которые ставятся бухгалтерскому учету практикой и экономическими теориями.

Ключевые слова: теория бухгалтерского учета, моделирование в бухгалтерском учете.

Issues that are examined:

  • Expanded theoretical understanding of the role modeling amidst the methods of science and practice of accounting.
  • Offered the system attraction of simulation in solving tasks, that practices and economic theory put before accounting.

Keywords: theory of accounting, modeling in accounting.

Актуальність статті пов’язана з потребою перелому негативної тенденції зменшення ролі моделювання в науковій та регулятивній сферах бухгалтерського обліку та перенесенням цієї важливої складової розвитку обліку у практику господарювання.

До певної міри таке перенесення можна пояснити "обліковою політикою" МСФЗ та покладенням відповідальності за організацію та ведення бухгалтерського обліку на власника суб’єкта господарювання. Останній начебто має сам змоделювати процес облікового забезпечення розв’язуваних ним завдань. Проте, у такого підходу відсутнє будь-яке теоретичне обґрунтування. Навпаки, за економічною теорією інституціоналізму, моделювання є важливим інструментом запровадження та освоєння бажаних «правил гри». В теорії бухгалтерського обліку моделюванню також відводиться ключова роль у розвитку обліку та діяльності суб’єктів методологічного впливу.

Метою статті є теоретичне обґрунтування місця та місії моделювання (методик, методичних рекомендацій) в науці та практиці бухгалтерського обліку, в системі його регулювання та означення головних завдань моделювання в обліку аграрної сфери.

Для досягнення мети ставляться такі завдання:

  • актуалізація важливості моделювання методичних підходів, методик, методичних рекомендацій в науковому забезпеченні розвитку бухгалтерського обліку та вирішенні завдань, поставлених перед ним практикою та розвитком економічної теорії;
  • обґрунтування першочерговості організації робіт з моделювання в науковій та регуляторній сферах бухгалтерського обліку;
  • уточнення місії моделювання методик та методичних рекомендацій в бухгалтерському обліку;
  • формування підходів до побудови системи розробки й запровадження методик та методичних рекомендацій взагалі та, зокрема, для сільськогосподарської діяльності;
  • означення головних завдань моделювання в бухгалтерському обліку аграрного сектору економіки.

У цій статті ми розглядаємо моделювання, як ефективний метод приведення наукової та нормативної складових бухгалтерського обліку до потреб практики та сучасних економічних теорій.

Для нас важливо посилити місію сегменту моделювання в бухгалтерській системі, значення та роль її моделей, методичних підходів, методик, методичних рекомендацій в розвитку бухгалтерського обліку.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Моделювання один з найпоширеніших в науці підходів до вивчення об’єктів. Підходи, в даному випадку, асоціюються з методами. Під методом науки розуміють те, як і за допомогою яких прийомів дана наука вивчає свій предмет. В бухгалтерському обліку за допомогою моделювання досліджуються, осмислюються, аналізуються і пізнаються факти господарського життя. Важко побачити всю господарську діяльність безпосередньо, але її можна побачити із бухгалтерських моделей (документів, балансу та ін.)

Профессор Соколов Я.В. дає визначення моделюванню як «метод бухгалтерського обліку, що дозволяє вивчати факти господарського життя і господарські процеси не прямо і безпосередньо, а через навмисно створені ним образи та описи – символи» [3, с. 127] і далі: «Метод будь-якої науки залежить від предмету і задач, які вона вирішує … предмет і метод науки створюють нерозривну цілісність» [3, с.161].

«Метод бухгалтерського обліку, відмічає Я.В. Соколов, багато авторів намагалися і ще намагаються тлумачити як набір певних інструментів, кожен з яких розглядається як ізольований елемент (документи, інвентаризація, калькуляція, баланс, рахунки, подвійний запис, оцінка, звітність - так звана «восьмихвістка») і далі «Слід зазначити, що деякі фахівці в галузі обліку трактують моделювання як специфічно новий додатковий елемент бухгалтерського методу. Перелік цих елементів вони просто доповнюють моделюванням. Однак таке трактування помилкове. Моделювання не додатковий елемент, а новий більш важливий аспект, що дозволяє глибше і детальніше розглянути проблеми бухгалтерського обліку.» [3, с. 170].

Подібно трактує визначення методу бухгалтерського обліку Ю. Кузьмінський, як послідовне застосування пар методів: документації та інвентаризації, оцінки і калькуляції, рахунків та подвійного запису, балансу та звітності, для моделювання предмета і відображення інформації про нього [1].

Ф.Ф. Бутинець метод визнає елементом методології. «Якщо методологія є генеральним шляхом пізнання, – пояснює вчений, – то методи вивчають, як саме йти цим шляхом. Методи характеризують складні пізнавальні процеси, що включають набір різних прийомів дослідження». Вчений зазначає, що метод науки це не щось встановлене, а процес, що відбувається постійно, абстрагований від суспільних явищ. А тому науковий метод, подібно самій науці, не піддається визначенню [2, с. 384].

Слід відмітити, що праці Я.В. Соколова та його беззаперечний авторитет в науці стали домінантом у подальших дослідженнях з питань моделювання обліку. З останніх вагомих робіт – дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук М. Шигун «Розвиток теорії та методології моделювання системи бухгалтерського обліку». Проте сам Ярослав В’ячеславович скромно застерігав вчених, що він «розглядав тільки самі загальні підходи до моделювання» [3, с.135] та призивав до подальшого розвитку таких досліджень.

Виклад основного матеріалу дослідження. З вищезазначених досліджень вчених можна зробити висновок, що моделювання є творчим процесом цільового використання знань, у ньому методи, як набір специфічних прийомів, з одного боку, є елементами методології бухгалтерського обліку, а з іншого – через моделювання забезпечують реалізацію поставлених перед обліком завдань.

Для нас важливими є підходи щодо застосування моделювання (методів) в забезпеченні запитів, що ставляться перед бухгалтерським обліком завданнями практики та розвитком економічної науки. Адже, для дослідників важливо розуміти, наголошував Соколов, що моделювання є надбанням науки, але результати, отримані в процесі моделювання, мають знаходити практичну апробацію.

Отже прерогативою є моделювання вищого рівня, що має справу з моделями моделей, котрі пов’язані не тільки з навчальним процесом, теорією, але які, після певної інтерпретації, могли б розв’язувати важливі практичні проблеми. Останній підхід слід розглядати вищим рівнем чим просте моделювання завдань, що вирішуються повсякденно бухгалтерами-практиками.

Звідси ще один висновок. Розгляд моделювання, як виключно наукового (теоретичного) інструменту (підходу) пізнання предмету, обмежує застосування цього методу в бухгалтерському обліку. Адже, за такого підходу, поза увагою дослідників залишається важливий сегмент моделювання – методики та методичні рекомендації.

Методики й методичні рекомендації є моделюванням, що об’єднує практичний та теоретичний сегменти обліку. В основному вони є моделями моделей (документів, проводок, звітних форм тощо) котрі поєднуються на певних концептуальних баченнях вирішення тих чи інших проблем. На цій стадії моделювання проходить логічне осмислення низки пов’язаних господарських процесів на мові цифр та інших бухгалтерських символів.

Сьогодні помилково вважається, що методика та методичні рекомендації є другорядними в наукових дослідженнях. Така думка пов’язана не тільки з поверхневим сприйняттям «облікової політики» МСФЗ. Відсутність практичного досвіду в деяких науковців призводить до низького рівня пропонованих ними моделей, що вплинуло і на позицію ВАК України, котра не розглядає моделі моделей серед суттєвих результатів досліджень (на відміну від монографій, наукових статей і, навіть, тез доповідей на науково-практичних конференціях).

Проте, від такого стану справ у вітчизняній науці з бухгалтерського обліку, значення та важливість моделювання для практики не зменшується.

Виникає запитання хто ставить (моделює) опис шляхів вирішення тих чи інших задач перед практикуючими бухгалтерами? На це запитання є дві відповіді. Перша, самі бухгалтери, якщо вони є достатньо професійними (і не тільки в нормативних документах, а й, головне, в теорії бухгалтерського обліку). Друга – практикуючим бухгалтерам допомагають у цій справі наука, професійні об’єднання бухгалтерів, регуляторні органи тощо.

На сьогоднішній день для переважної більшості бухгалтерів світу прийнятний другий варіант. Щодо бухгалтерів підприємств України, то варто враховувати їхній досвід з використання інструкцій, методичних рекомендацій в радянські часи та необхідність продовження цієї практики і в сучасний період. Останнє мотивовано як складністю розуміння МСФЗ, так і частими змінами П(С)БО, податкового законодавства та нормативних документів інших регуляторних органів.

Отже, моделювання, розробка методик та методичних рекомендацій є важливою складовою забезпечення розвитку як теорії, так і практики бухгалтерського обліку.

У нормативно-правовому полі методику визначають як  нормативний документ про викладання методів, способів проведення вимірювань і розрахунків; методичні вказівки – як нормативний документ про установлення порядку (змісту і послідовності) виконання робіт і операції; регламентування проведення заходів, складання (ведення) документів [5].

У спеціалізованій літературі – методичні рекомендації (методичні вказівки) – навчальне або виробничо-практичне видання роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни, роду практичної діяльності, з методикою виконання окремих завдань, певного виду робіт, а також заходів [6].

Розглядаючи систему моделювання у бухгалтерському обліку з точки зору її практичної реалізації, ми виділяємо дві складові:

методику – як впорядковану систему застосування існуючих методів бухгалтерського обліку щодо конкретного господарського об’єкта чи процесу;

методичні рекомендації – деталізована сукупність дій, що визначають послідовність реалізації методики обліку в конкретних специфічних умовах господарювання.

Такий підхід дозволяє вибудовувати систему розробки та запровадження методик і методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку взагалі та для аграрного сектору економіки зокрема (рис. 1). 

Image

Рис. 1. Система задіяння моделювання для розв’язання (опису) завдань в бухгалтерському обліку підприємств аграрного сектору економіки

У цій системі, на міжнародному рівні, суб’єктом реалізації завдань з моделювання виступає Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Дослідженнями встановлено, що в структурі органів, що займаються розробкою МСФЗ на сьогоднішній день формується сегмент, який відповідає за розробку методичних підходів, рекомендацій щодо застосування МСФЗ. Вже зараз у структурі Фонду Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку важливе місце відведене Комітету з інтерпретації міжнародної фінансової звітності.

Формально, це орган з тлумачень міжнародних стандартів фінансової звітності. Мета його діяльності полягає в тому, щоб своєчасно розглядати й розв’язувати поширені бухгалтерські проблеми, які виникають при застосуванні існуючих МСФЗ. Робота Комітету спрямована на досягнення консенсусу по відповідних бухгалтерських підходах і надання авторитетного методичного керівництва в даних питаннях.

Реально, аналіз роботи цього Комітету дозволяє зробити припущення, що його інтерпретації МСФЗ все більше схиляються до підходів і схем, що нагадують методики чи методичні рекомендації щодо застосування тих чи інших МСФЗ.

На національному рівні, у запропонованій нами системі, суб’єктами підготовки методик та методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку в Україні виступають:

  • Міністерство фінансів України (включаючи Методологічну раду з бухгалтерського обліку) – як розробник П(С)БО та інших нормативно-правових актів з ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
  • Міністерство аграрної політики України (включаючи Методичну раду з питань бухгалтерського обліку) – як розробник рекомендованих методик, методичних рекомендацій та роз’яснень П(С)БО, відповідно до галузевих особливостей.

Проте, за діючою редакцією Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» не прописано важливість та зобов’язання Мінфіну України (його Методологічної ради з бухгалтерського обліку) моделювати шляхи вирішення поставлених перед бухгалтерським обліком завдань. В результаті за весь час незалежності Міністерством фінансів України затверджено лише 8 методичних рекомендацій та Інструкцій (табл. 1).

Дослідженнями встановлено, що з причин недосконалості чинного законодавства з бухгалтерського обліку питання методичного забезпечення обліку, звітності та фінансів не завжди є пріоритетними і в роботі галузевих органів управління.

Таблиця 1

Стан методичного забезпечення розвитку бухгалтерського обліку в Україні

№ п/п

Замовник – розробник

Кількість методичних розробок

1

Міністерство фінансів України

8

2

Міністерство аграрної політики України

32

 

у т.ч. розроблено аграрною наукою*

28

* Методичні рекомендації, опубліковані в фаховому виданні «Облік і фінанси АПК»

Разом з тим, проведений аналіз сучасного стану організації та ведення бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах України свідчить про зростання потреби саме в інформаційно-методичному забезпеченні роботи бухгалтерських служб. Адже про можливості власників, керівників, спеціалістів формулювати та реалізовувати певні моделі облікового забезпечення управління підприємством говорити завчасно.

До того ж, різноманіття нормативних документів, що визначають загальні засади методологічного й методичного забезпечення облікової політики та питання організації бухгалтерського обліку на підприємствах, зумовлюють неабияку складність їх узагальнення та пристосування до галузевих аспектів діяльності сільськогосподарських підприємств.

До подібних висновків прийшла в своїх дослідженнях і М. Шигун. Зокрема автор відзначає: …«Відсутність комплексних розробок щодо методологічного забезпечення процесів моделювання в бухгалтерському обліку знижує його інформаційну наповненість та, як наслідок, перешкоджає ефективному управлінню суб’єктами господарювання» і далі «Необхідність моделювання системи бухгалтерського обліку на аналітичному та синтетичному рівнях зумовлюється переважно появою нових облікових об’єктів, зокрема, трансакційних витрат»… [4].

Для вирішення вищеозначених проблем академічною наукою вже зроблено певні кроки у моделюванні облікового забезпечення галузевого управління та розробки основ прийнятної облікової політики (табл. 1). Розроблені методичні рекомендації із розкриття основних, специфічних для галузі господарських процесів в обліку - від їх документального оформлення до звітності.

Подальше посилення процесів моделювання вбачається у формуванні підходів виходячи з вимог до обліку у співвідношенні із економічними інтересами сталого розвитку внутрішніх та зовнішніх користувачів інформації.

Доцільно говорити про два основних аспекти моделювання (методичного забезпечення): облікова політика стосовно фінансового обліку та облікові моделі стосовно управлінського обліку.

Незважаючи на потужну теоретичну школу, практична реалізація цих напрямів моделювання виявляється досить проблемною для України. Існуючий до реформ системний бухгалтерський облік тримав в полі зору всі факти господарської діяльності. На це його націлювали запити планової економіки. Моделювання мало в ті часи єдину нормативну платформу. Зараз до бухгалтерського обліку доведені регламентовані запити в основному на фінансовий облік. Інша частина (управлінський облік) ведеться на запити власника, менеджера і не є регламентованою.

Отже, щодо фінансової звітності, існує краща мотивація розвитку моделювання, в першу чергу, від державних регуляторних органів з бухгалтерського обліку.

Управлінський облік, як окрема предметно-облікова система підприємства, потребує окремої державної мотивації розробки методичного забезпечення. Останнє зумовлено зростанням значення обліку в управлінні, необхідністю оперативного надання інформації виходячи з індивідуальних інформаційних потреб.

Надія, що сам менеджер чи власник стане рушійною силою (інституцією) розвитку управлінського сегменту бухгалтерського обліку, як це задекларовано Законом України  «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», вже майже десятиліття не спрацьовує. Ця проблема мало вивчається вітчизняною наукою.

Дослідженнями встановлено, що майже для всіх державних та приватних інституцій України, інформація з виробничого обліку є другорядною. Традиційна інформаційна система управління, якою є бухгалтерський облік, звужує сферу своєї відповідальності в головному – у виробничому обліку. Більше того, у наукових колах поширеною є думка, що в розвинутих країнах «при аналізі сутності і принципів ведення обліку видно, що управлінський облік – це не бухгалтерський облік, а система управління підприємством» [7, с. 50].

Варто пригадати, що важливе місце в системі управлінського обліку за часів планової економіки відводилось підсистемі обліку та контролю виконання госпрозрахункових завдань (зокрема і за допомогою чекової системи обліку та контролю), що забезпечувало оперативність і достовірність обліку, постійну і дієву мотивацію праці госпрозрахункових підрозділів, конкурентоздатність підприємства. Методичне підґрунтя того обліку було змодельовано на основі систем директ-кост, стандарт-кост та нормативно-чекової форми розрахунків. При цьому, організаційні аспекти виробничого обліку були регламентовані в інструкціях та методичних рекомендаціях. Останній варіант яких з планування, калькулювання та визначення собівартості продукції (робіт, послуг) для сільського господарства затверджено Наказом Мінагрополітики в 2001 році [8].

Сьогодні з методичного забезпечення управлінського обліку практиці пропонуються лише перекладені закордонні навчальні посібники, з яких одиниці авторів-перекладачів намагаються адаптувати іноземні розробки під вітчизняні реалії.

З іншої сторони, сільськогосподарських підприємств, які сьогодні можуть собі дозволити вести «західний» управлінський облік, також одиниці. Відтак, не формується попит на вітчизняні наукові розробки з управлінського обліку. Слід самокритично визнати, що і академічна наука з бухгалтерського обліку в сільському господарстві недопрацьовує в сегменті методичного забезпечення і пропонує практиці лише певну адаптацію напрацювань радянської бухгалтерської школи з управлінського обліку [9].

Все це породжує проблеми не тільки на рівні підприємств. Звужений бухгалтерський облік та звітність не дозволяє бачити уряду всі аспекти формування собівартості сільськогосподарської продукції і вміло та дієво підтримувати виробників. Структура витрат вітчизняних сільгоспвиробників є таємницею не тільки з причин бездумного нормативного закріплення в національній системі обліку концепції конфіденційності виробничої звітності, але і від того, що такий облік просто не ведеться.

В зв’язку з вищезазначеним, на практиці спостерігається погіршення стану облікового забезпечення управління. Останнє підтверджується і такими фактами. На сьогодні в структурі витрат виробництва певних видів вітчизняної аграрної продукції четверту частину займають відсотки, підкреслюємо відсотки, за кредити в банках. В нинішній бухгалтерській звітності наш уряд цього не бачить. Виникає запитання: кому потрібна така «комерційна таємниця»?

Інший приклад: зараз переважна більшість сільгосппідприємств нараховує в бухгалтерському обліку амортизацію до балансової вартості основних засобів на податкових принципах. За таких підходів створити джерело для відновлення всезростаючої вартості основних засобів неможливо, а саме ці мізерні відрахування і показуються у витратах. Собівартість продукції занижена, в Уряду ілюзія порядку, коштів на підтримку конкурентного переоснащення села не виділяється. Такі реалії запозиченої закордонної «теорії моделювання».

Вирішити вище означену проблему через моделювання на рівні підприємства неможливо. Вона має бути сприйнята як проблема держави. Для її вирішення потрібно як мінімум розробити модель галузевої облікової політики, в котрій було б передбачено нарахування амортизації на відновлювальну вартість основних засобів, їх централізованої переоцінки за прийнятим для галузі методом.

Отже, ключові напрями методичного забезпечення побудови обліку на сільськогосподарських підприємствах має визначати держава. Відповідно моделювання (розробка методичних рекомендацій) в найближчій перспективі має здійснюватись централізовано та доводитись до суб’єктів господарювання. Саме такий підхід закладено нами в Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України, котра прийнята до запровадження рішенням Колегії Міністерства аграрної політики України 03.02.2009 року [10].

Зокрема, ключовим заходом реалізації завдань Концепції визначено необхідність вирішення проблеми облікового забезпечення економічної роботи на підприємствах аграрного сектору економіки, що включає розробку і затвердження в нормативному порядку методологічних засад і єдиних методик управлінського обліку.

Реалізація цих заходів передбачає розробку галузевих стандартів та моделей побудови управлінського обліку. Першочергово розроблятимуться типові методики з організації управлінського обліку, інструкції по визначенню собівартості продукції (робіт, послуг), фінансового результату від господарської діяльності, проведення економічного аналізу.

Це забезпечить побудову цілісної системи управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах з урахуванням галузевих особливостей їх функціонування, підвищить рівень економічної роботи та достовірність і прозорість бухгалтерської інформації для реалізації аграрної політики в державі.

Серед важливих складових моделювання розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки Концепція виділяє розробку методичних рекомендацій щодо організації обліку в малих формах господарювання на селі, формування єдиної (примірної) по галузі облікової політики, запровадження централізованої (загальної чи по регіонах) методики визначення «справедливої вартості» біологічних активів і сільськогосподарської продукції, організації обліку земель сільськогосподарського призначення.

Висновки. Моделювання в бухгалтерському обліку – це комплексне застосування його методів та наукових підходів для відображення господарських процесів й явищ не прямо чи безпосередньо, а через специфічно створені символи та описання.

Моделювання як всеохоплюючий метод науки з бухгалтерського обліку є важливою складовою розвитку його теорії й практики та передбачає, окрім іншого, і  розробку методик й методичних рекомендацій (описань).

Розробка методик (як впорядкованої системи застосування методів обліку для відображення певного процесу чи явища), або методичних рекомендацій (як сукупності алгоритмів, що визначають послідовність реалізації методик) є важливою та невід’ємною складовою інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку. В ієрархії складових такого забезпечення моделювання займає один із ключових щаблів.

У національній системі обліку процесу моделювання не приділяється належної уваги. Помилково вважається (і це до певної міри закріплено законодавством), що моделювання має здійснюватись у практичному сегменті обліку власниками та менеджерами підприємств. При цьому ігнорується факт інституціональної неготовності останніх до моделювання облікового розкриття господарських процесів та явищ не кажучи вже про потреби облікових реакцій на виклики глобальної економіки.

Виходячи із реалій, у нерозвинутій вітчизняній інституціональній системі моделювання бухгалтерського обліку має бути прерогативою роботи її регуляторних та наукових складових. Останнє обґрунтовується і доктринами сучасних економічних теорій.

Організація моделювання в бухгалтерському обліку потребує певної системи. Така система формуються на рівні розробки МСФЗ та має бути логічно (відновлена) продовжена на національний та галузевий рівні. У найближчій перспективі останні рівні будуть визначальними у моделюванні бухгалтерського обліку сільськогосподарської діяльності та формуватимуть базу його розвитку і на підприємствах АПК.

Спрогнозована тенденція розвитку моделювання визначає особливості інституціональної теорії бухгалтерського обліку та формує методичні завдання Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України.

Спрогнозована тенденція розвитку моделювання слугує орієнтиром і для планування наукових досліджень академічних установ НААНУ.

Список використаних джерел

  1. Кузьмінський Ю.А. Що таке система бухгалтерського обліку? / Ю. Кузьмінський // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – № 6. – С. 8–11.
  2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник; [3–тє вид., доп. і перероб.] / Ф.Ф. Бутинець. – Житомир: Рута, 2003. – 444 с.
  3. Соколов Я.В. Основы теории бухгалтерского учета / Я.В. Соколов. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 496 с.
  4. Шигун М.М. Розвиток теорії та методології моделювання системи бухгалтерського обліку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук: спец. 08.00.09 "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)" / М.М. Шигун. – К., 2010. – 36 с.
  5. Наказ Міністерства палива та енергетики "Про затвердження та надання чинності нормативному документу Мінпаливенерго України "Правила розроблення нормативних документів" від 01 березня 2006 р. № 56 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЦ "Ліга". – 2000–2008.
  6. Положення про підготовку навчальних видань та електронних засобів навчального призначення / уклад.: В.Т. Горбенко, Г.І. Лоза, І.О. Мікульонок; Київський політехнічний інститут. – К.: НТУУ "КПІ", 2008. – 48 с.
  7. Бородкін О.C. Внутрішньогосподарський (управлінський) облік: концепція і організація / О.C. Бородкін // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. – № 2. – С. 45–53.
  8. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України № 132 від 18 травня 2001 р.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЕ "Ліга". 2001 – 2009.
  9. Внутрішньогосподарські організаційно–економічні механізми забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств: методичні рекомендації / П.Т. Саблук, М.Й. Малік, В.М. Жук. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 204 с.
  10. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України: [Електронний ресурс.]. – Режим доступу: http://minagro.gov.ua/page/?7632.

Опубліковано: Жук В.М. Розвиток моделювання в бухгалтерському обліку / В.М. Жук // Облік і фінанси АПК. – 2010. - № 3. – С.26-32.

До списку статей