Новини

new

В.М. ЖУК, к.е.н., с.н.с.,
зав. відділу методології обліку і аудиту,
ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН

Запровадження галузевих стандартів бухгалтерського обліку (до проекту Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки)

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

  • Проанализировано состояние методологического, методического и организационного обеспечения развития бухгалтерского учета в аграрной сфере экономики.
  • Раскрыты причины ослабления роли бухгалтерского учета в системе управления отраслью.
  • Обоснованы концептуальные основы внедрения отраслевых стандартов в национальной системе бухгалтерского учета.

Key questions which are examined:

  • The condition of the methodological, methodical and organizational maintenance of development of accounting in agrarian sphere of economy is analysed.
  • The reasons of weakening of role of accounting in the control system by industry are exposed.
  • Conceptual bases of introduction of branch standards in the national system of accounting are grounded.

Постановка проблеми. Минуло 16 років з дня утворення науково-методичної ради з питань бухгалтерського обліку при Міністерстві аграрної політики України.  Аграрна бухгалтерська ініціатива майже на десятиліття випередила створення методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України.

За час свого існування галузева Рада напрацювала десятки інструкцій, методичних рекомендацій, а згодом приймала активну участь в адаптації до національних потреб Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) та Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Тепер діяльність науково-методичної ради з питань бухгалтерського обліку при Мінагрополітики має оформлену громадську професійну підтримку з боку Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України та науково-учбову базу в Науково-навчальному центрі “Інститут обліку і фінансів”. Щоправда, діяльність галузевої Ради не передбачена чинним законодавством з регулювання бухгалтерського обліку, що виявилось неабияким аргументом в наукових дискусіях з приводу її впливу на методологію галузевого бухгалтерського обліку.

Проте, в останній час в цій дискусії з’явився новий закордонний фактор, який завжди був “неприрікаємим” аргументом у вітчизняних суперечках. За кордоном аргументовано заговорили про необхідність запровадження галузевих стандартів в новій моделі стандартів і принципів бухгалтерського обліку. Початком такого повороту стало опублікування праці вчених-практиків Дипіаза С. та Екклза Р. “Майбутнє корпоративної звітності. Як повернути довіру суспільства”. В російському перекладі ця праця з’явилася у 2003 році. В передмові до цього видання йдеться і про те, що запропонована авторами трьохрівнева модель корпоративної звітності підходить і Росії.

Суть нових пропозицій щодо розвитку бухгалтерського обліку ґрунтується на тому, що старі (діючі) постулати цього інституту не відповідають запитам сучасної економіки. Довіру суспільства до цієї інформаційної системи має повернути нова модель забезпечення прозорості і достовірності її звітності. Схематично автори подають таку модель у вигляді піраміди (рис. 1), в основі якої єдині і загальноприйняті принципи, далі – галузеві стандарти, котрі поглиблять звітну інформацію та зроблять її співставною по галузі і, в кінці, рівень специфічної інформації.

Image

В даному випадку, для нас важливим є сам факт закордонного визнання рівня галузевих стандартів. Адже у нас, в Україні, своїх “пророків” бути не може (це з народної мудрості).

Метою даної статті є аналіз стану методологічного, методичного та організаційного забезпечення розвитку бухгалтерського обліку аграрної галузі та обґрунтування концептуальних засад запровадження галузевих стандартів в національній системі бухгалтерського обліку.

Для досягнення цієї мети:

- дослідимо стан бухгалтерського обліку на підприємствах галузі;

- проаналізуємо причини послаблення ролі бухгалтерського обліку в системі галузевого управління;

- обґрунтуємо необхідність запровадження галузевих стандартів та проаналізуємо методологічні та методичні можливості наукової та професійної спільноти в цьому.

Виклад основного матеріалу. Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України спільно з Міністерством аграрної політики України постійно організовує семінари-навчання з бухгалтерами підприємств по всіх регіонах України. Науковий та практичний потенціал членів Федерації дозволив провести на цих семінарах масштабне анкетування щодо стану організації обліку та звітності на сільськогосподарських підприємствах.

Анкетування підтверджує сумну тенденцію, що ведення бухгалтерського обліку стає другорядною (формальною) справою для бухгалтерів.

Надія на те, що для власника дана інформаційна система є важливою і він буде зорганізовувати (відповідати за стан) бухгалтерський облік на підприємстві, не підтверджується практикою. За даними анкетування найважливішим для власника (менеджера) в роботі бухгалтерів є вчасна безпроблемна здача всіх видів звітності та оперативне вирішення певних фінансових питань. Так відповіли переважна більшість головних бухгалтерів підприємств з рівнем доходу в рік до 3 млн. грн., більше 71 відсотків з рівнем доходу від 3 до 10 млн.грн. в рік. І лише половина бухгалтерів підприємств з рівнем доходу більше 10 млн.грн. в рік вважають, що їх керівники опираються на можливості бухгалтерських служб і використовують бухгалтерську інформацію в управлінні виробництвом.

Дану тенденцію підтверджують і відповіді на інші питання.  Наприклад: як часто керівник звертається за інформацією до бухгалтерської служби? На великих підприємствах це проходить щодня, а от на середніх і малих – лише щомісячно перед підведенням підсумків. Є і такі, які звертаються раз в рік для підготовки доповіді на річні збори.

Ще гірша ситуація із ступенем залучення головних бухгалтерів до управління сільгосппідприємствами. Лише одиниці із них є членами правлінь (дирекцій). Менше 20 відсотків постійно запрошуються на управлінські зібрання (наради). Третина бухгалтерів лише періодично або зовсім не залучаються до управління.

Нами було поставлено і інше питання: «Чи залучається головний бухгалтер до договірних відносин?» з варіантами відповідей: візує договори (їх проекти); залучається як радник-консультант; не залучається. Висновок: тіньова економіка не є міфом.

Дослідженнями встановлено відсутність управлінського обліку на сільгосппідприємствах в його класичному (західному) розумінні. Щоправда, на великих підприємствах є поодинокі вдалі спроби цієї роботи з ініціативи іноземних інвесторів.

Разом з тим, в усіх без виключення підручниках з менеджменту з перших сторінок автори націлюють майбутніх та діючих керівників на важливість контролю за фінансовими потоками, на важливість роботи з бухгалтерськими звітами.

На жаль, ці можливості бухгалтерського обліку не знайшли масового  застосування на вітчизняних підприємствах. В Україні, як в цілому, так і в аграрній галузі, зокрема, бухгалтерський облік втрачає позиції в економічній роботі підприємств.

Дійсно, міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а відповідно, і чинним  законодавством України не передбачено регламентування ведення виробничого і (управлінського) обліку. Це є справою самих підприємств - їх власників та менеджерів.

З теоретичної точки зору така позиція є виправданою. Виробничий облік має оперативно і адекватно реагувати на запити управління, бути прийнятним до сприйняття новітніх технологій, забезпечувати поєднання бухгалтерського обліку з іншими функціями управління. Фактично, виробничий (управлінський) облік є локомотивом розвитку бухгалтерського обліку. На наше переконання, саме цей сегмент бухгалтерського обліку є ключовим, визначальним в інформаційній епосі економіки. Саме він найбільш здатний радикально змінюватись і забезпечувати місію бухгалтерського обліку в посиленні конкурентоспроможності підприємств.

Отже, виробничий облік має бути в постійному полі зору не тільки бухгалтерів, але і управлінців всіх рангів. Саме так було в радянські часи. Держава регламентувала, контролювала виконання загальних підходів до ведення виробничого обліку, а його деталі вже розроблялись на самих підприємствах.

Зрозуміло, що це відбувалось не само по собі. На розвиток виробничого обліку колгоспів і радгоспів були направлені колосальні зусилля всього господарського та і партійного апарату. Кожний бухгалтер сільгосппідприємства пройшов через десятки семінарів-навчань, прослухав не одні курси підвищення кваліфікації, був озброєний різноманітними методичними рекомендаціями з цих питань.

Що ми маємо тепер? Правильну теорію, але вкрай незадовільну практику. На відміну від радянських часів, західних стандартів - виробничий (управлінський) облік став другорядним. Локомотив розвитку бухгалтерського обліку став у державі нікому не потрібний. Він не потрібний Мінфіну України - там переймаються фінансовим обліком, він не потрібен Міністерству аграрної політики - за чинним законодавством - це не його функції, до нього не доходять руки і у науки - через брак фінансування.

На одинці з цією архіважливою проблемою залишився власник сільгосппідприємства. Проте реалії такі, що вітчизняний власник сам по собі ще не скоро зможе поставити на  підприємствах дієвий управлінський облік, а от конкурувати продукцією в СОТ йому прийдеться вже зараз.

Чи зможе власнику-аграрію допомогти рідне міністерство? Чи є у Міністерства аграрної політики України об’єктивна інформація для відстоювання інтересів галузі? Чи є можливість впливати і виправляти ситуацію в управлінському обліку?

Відповіді на ці питання засмучують більше від результатів досліджень стану з фінансовим обліком та звітністю. Наші дослідження показали, що із всіх видів звітності сільгосппідприємств державними органами перевіряється лише податкова звітність. Достовірністю фінансової звітності в державі ніхто не переймається. Щодо дотримання підприємствами національних П(С)БО, то опитування засвідчило лише незначну увагу до цього зі сторони управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій і цілковиту байдужість органів Держкомстату, котрі приймають фінансову звітність.

Стан справи погіршує той факт, що відповідно до діючого законодавства збір фінансової звітності покладено на Держкомстат України, розроблення методологічних засад ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності - на Мінфін України, а от комплексний контроль за дотриманням встановленої методології ведення бухгалтерського обліку та складання звітності не покладено на жоден з органів державного економічного контролю. Безконтрольність призводить до формального ведення фінансового обліку на підприємствах, ставить під сумнів достовірність звітних даних.

Лише одиниці з опитуваних бухгалтерів відповіли, що вони повністю дотримуються національних П(С)БО.

Більше того, згідно діючого законодавства, яке регламентує бухгалтерський облік в Україні, інформаційні канали, по яких проходить економічна інформація про господарську діяльність агропромислових підприємств спрямовані таким чином, що звітність не надходить напряму до системи органів Мінагрополітики України, а потрапляє в профільне міністерство після її проходження, узагальнення та зведення в органах Держкомстату і, частково, в органах Державної податкової адміністрації України. В результаті такої контрпродуктивної схеми руху, інформація фактично є профільтрованою та не оперативною для Мінагрополітики.

Таким чином виходить, що запити профільного міністерства на достовірну бухгалтерську інформацію з підприємств обмежені об'єктивними факторами.

Поряд з цим, не варто відкидати існування суб'єктивних чинників у випадку, коли така ситуація вигідна чиновнику, оскільки дає можливість маніпулювати економічними показниками, що формуються на підставі звітних даних.

Заради об'єктивності необхідно відмітити, що галузева система управління не мириться з таким обмеженням на отримання інформації. Так, наприклад, економічний блок Міністерства аграрної політики в особі Ю.Я. Лузана послідовно відстоює значення бухгалтерського обліку і звітності в галузевому управлінні, значення бухгалтерської інформації в економічній роботі аграрних підприємств.

Важливою проблемою є розробка галузевого стандарту щодо облікової політики сільгосппідприємств.

З прийняттям Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і національних П(С)БО підприємства отримали свободу у виборі передбачених нормативною базою способів, методів і форм бухгалтерського обліку. Одночасно в сучасну практику вітчизняного бухгалтерського обліку було введено поняття "облікова політика".

Однак, на рівні окремого П(С)БО не встановлено чіткого регламентування питань практичного плану стосовно того, як має визначатись облікова політика, порядок її розкриття та внесення змін. Такий стан з нормативним забезпеченням облікової політики на підприємстві не забезпечує єдиних засад формування інформації і, відповідно, її співставності, що переводить значення показників зведеної звітності до розряду некоректних.

Застосування підприємствами різних підходів в обліковій політиці створює проблему неспівставності показників бухгалтерської звітності по галузі. Зміна облікової політики на підприємстві створює проблему співставності інформації і в динаміці. Незважаючи на очевидність цієї проблеми вплив такого явища як "облікова політика підприємства" на інформаційну систему мало вивчений. В основному, науковці поки що захоплюються "новизною" цього явища і не переймаються наслідками його бездумного практичного застосування. Наші опитування засвідчили як формальний підхід до формування облікової політики у переважної більшості респондентів, так і загрозливу тенденцію зростання неспівставності звітної ін формації.

Вищевикладені проблеми призводять до втрати бухгалтерським обліком та галузевим управлінням можливостей в реалізації їх місії.

Протягом тривалого періоду галузева Рада намагалась протистояти вищезазначеним негативним тенденціям. Вносились пропозиції до чинного законодавства з регулювання бухгалтерського обліку, відстоювались національні та галузеві інтереси при запровадженні П(С)БО, підготовлено десятки методичних рекомендацій, які доводились до практики, в тому числі і через випуск фахового спеціалізованого журналу “Облік і фінанси АПК”. Така робота дозволила сформувати потужний науковий потенціал, який здатний вирішувати методологічні та методичні завдання із запровадження галузевих стандартів.

Разом з тим, стало очевидним й інше.  Розрізнені, несистемні заходи галузевої Ради не могли вплинути на стан бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки. Негативні тенденції його розвитку закладено в чинному законодавстві. Позитивні зрушення можливі лише за умови комплексного та системного підходу, результатом якого на першому етапі має стати розробка Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки.

Науковою та професійною спільнотою, Федерацією аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України та науково-методичною радою з питань бухгалтерського обліку при Міністерстві аграрної політики України прийнято рішення про підготовку та запровадження такої Концепції у 2008-2009 роках.

Бухгалтерська професійна спільнота, її науковий та практичний потенціал вже давно визрів до такої  масштабної заяви та роботи.  Наша впевненість в співпраці і реалізації цієї ідеї посилюється, в тому числі, і через світову продовольчу та енергетичну кризу, яка посилює розуміння Україною важливості аграрного сектору економіки в глобальному світовому розподілі виробництва. Розуміння, що реалізація цієї місії Україною неможлива без сучасного державного управління і потребуватиме розвитку ефективного бухгалтерського обліку в галузі.

Запланована поетапна підготовка  Концепції. На початку 2008 року ця робота пройшла апробацію в науковому середовищі. Наукове забезпечення розвитку обліку в АПК розглянуто та схвалено на бюро Президії УААН.

На IV міжнародній науково-практичній конференції заплановано обговорити проект Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі України, який подано у цьому номері журналу і якому присвячено цю статтю.

На IV квартал 2008 року доопрацьований проект Концепції планується внести на розгляд Колегії міністерства аграрної політики України.

У 2009 році Міністерство аграрної політики України планує подати Концепцію на затвердження Кабінету Міністрів України.

Оскільки проект Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України публікується нижче, в даній статті ми не бачимо потреби у розкритті її змісту. Разом з тим, з вищевикладеного можна зробити такі висновки:

  1. Державне значення винесених на розгляд проблем визначається зростаючою роллю бухгалтерської інформації в системі управління економікою, в глобальному конкурентному середовищі, що має посилити увагу владних структур до цього інституту.
  2. Вирішення проблем національного бухгалтерського обліку неможливе без запровадження галузевих стандартів, забезпечення на законодавчому рівні за Мінагрополітики, як органом державного управління, що розробляє і проводить аграрну політику, повноважень на рівні з Мінфіном та Держкомстатом України задавати напрями розвитку галузевого обліку і звітності.
  3. Вирішення вищезазначених проблем зусиллями лише бухгалтерської професійної спільноти неможливе, оскільки ліквідація кризи однієї з ланок управління, якою є бухгалтерський облік, має бути справою управлінців всіх рівнів.

Опубліковано: Жук В.М. Запровадження галузевих стандартів бухгалтерського обліку (до проекту Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки) / В.М. Жук // Облік і фінанси АПК. - 2008. – № 3. – С.77-81.

До списку статей